ПОВІДОМЛЕННЯ
про плановану діяльність, яка підлягає оцінці
впливу на довкілля
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АГРОКОМПЛЕКС
“ВІННИЧЧИНА” 37869256
(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – підприємця,
ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають
відмітку у паспорті)
інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.
- Інформація про суб’єкта господарювання.
Україна, 23056, Вінницька обл., Барський р-н, село Шипинки, ВУЛИЦЯ ГАГАРІНА, будинок
43
(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи – підприємця (поштовий індекс, адреса),
контактний номер телефону) - Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.
Планована діяльність, її характеристика.
Планованою діяльністю передбачається монтаж та організація системи краплинного
зрошення для ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ВІННИЧЧИНА» за межами села Шипинки
Жмеринського району Вінницької області . монтаж та організація системи краплинного
зрошення для ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ВІННИЧЧИНА».Контактний номер телефона суб’ єкту
господарювання – 0974053540.
Технічна альтернатива 1.
Технічною альтернативою 1 передбачається монтаж та організація системи краплинного
зрошення насаджень яблуневого саду ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ВІННИЧЧИНА» на площі 108,5
га на території Копайгородської селищної територіальної громади Жмеринського району
Вінницької області. Загальна площа земельних ділянок, що задіяні для ведення господарській
діяльності підприємства в межах даної територіальної громади – 111,5 га з яких : 108,4 га задіяні
під системою зрошення, 0,42 га – водо накопичувальний басейн, 2,68 га –
внутрішньогосподарські дороги та поїзди. Планована діяльність передбачає облаштування
зрошувальної мережі для існуючих насаджень яблуневого саду в межах кварталів 4, 6–17, а
також для кварталу 5, на якому передбачається закладення молодого саду. Таким чином,
основна частина території вже використовується для вирощування плодових культур, а
реалізація планованої діяльності спрямована не на зміну виду землекористування, а на
підвищення ефективності водозабезпечення існуючих та планованих насаджень. Система
зрошення передбачається краплинного типу. Вода через систему магістральних та розподільчих
трубопроводів подаватиметься до краплинних ліній, розміщених уздовж рядків яблуневого саду.
Крапельниці розташовуватимуться безпосередньо в зоні кореневої системи дерев, що
забезпечуватиме локальне зволоження ґрунту малими нормами, без суцільного затоплення
міжрядь, утворення поверхневого стоку, перезволоження або ерозійних процесів. Для існуючих
насаджень монтаж краплинної системи здійснюватиметься з урахуванням сформованої
структури саду, наявного розміщення кварталів, рядів, міжрядь, технологічних проїздів та
садозахисних елементів. У кварталі 5 система зрошення передбачатиметься одночасно із
закладенням молодого саду відповідно до прийнятої схеми садіння. Схема садіння становить 3,5
× 0,8 м, де відстань між рядами — 3,5 м, між деревами в ряду — 0,8 м. Джерелами
водопостачання для зрошення передбачається використання води з поверхневого водного
об’єкта — ставка, розташованого за межами села Шипинки в басейні річки Немія, а також води з
п’яти артезіанських свердловин № 040, № 97(043), № 014, № 019 та № 042. Використання
поверхневих та підземних вод здійснюватиметься в межах встановлених лімітів відповідно до
дозволу на спеціальне водокористування. Вода зі ставка та артезіанських свердловин
надходитиме до басейну-накопичувача розміром 35 × 18 м та об’ємом 800 м³, де
здійснюватиметься її акумулювання та природне прогрівання до температури, оптимальної для
поливу сільськогосподарських культур. Із басейну-накопичувача вода за допомогою насосної
станції подаватиметься до зрошувальної мережі та розподілятиметься по поливних кварталах.
Орієнтовна схема водоподачі за технічною альтернативою 1: артезіанські свердловини /
поверхневий водний об’єкт → насосна станція → вузол обліку води → басейн-накопичувач →
насосна станція зрошувальної мережі → фільтраційно-фертигаційний вузол → магістральний
трубопровід → розподільчі трубопроводи → краплинні лінії саду. Система також може
використовуватися для внесення мінеральних добрив у розчиненому вигляді разом із поливною
водою — фертигації. Застосування фертигації забезпечуватиме точне дозування добрив, їх
рівномірний розподіл у зоні кореневої системи дерев та зменшення ризику надлишкового
надходження поживних речовин у ґрунт і підземні водоносні горизонти. Для фертигації
застосовуватимуться лише добрива, дозволені до використання в Україні. Полив
здійснюватиметься у вегетаційний період, орієнтовно з кінця березня — початку квітня до
вересня, залежно від фактичних погодних умов, кількості атмосферних опадів та потреби рослин
у волозі. Разова поливна норма становитиме близько 10 л на одну рослину, орієнтовна норма
поливу — 45–60 м³/га. Прийнята технічна альтернатива є ресурсоефективною, оскільки
забезпечує локальне подання води безпосередньо до кореневої системи дерев, зменшує втрати
води на випаровування та фільтрацію, не потребує суцільного зволоження всієї площі саду та
дозволяє оптимізувати водокористування в межах встановлених лімітів спеціального
водокористування.
Технічна альтернатива 2.
В якості альтернативного варіанту зрошення розглядається технологія поверхневого поливу.
Поверхневий спосіб поливу здійснюється по борознам та напуском по смугам, що прокладаються
між плодовими деревах в саду. Поверхневий спосіб полягає в розподіленні води по поверхні
ґрунту у вигляді окремих дрібних потоків і струмків. Зволоження ґрунту відбувається під час руху
води по його поверхні, при цьому руйнується грудкувата структура ґрунту. Поверхневе зрошення
має ряд недоліків, а саме: кореневий шар насичується водою, а залишкова вода рухається поза
межі кореневого шару рослин (інфільтрація), нерівномірність регулювання поливної норми,
можливість вторинного засолення, необхідність в проведенні планувальних робіт території та
влаштування скидної мережі, підвищена поверхнева ерозія ґрунту під впливом перезволоження
ґрунту та низька продуктивність праці. До переваг поверхневого способу зрошення можна
віднести відносну простоту технологічної схеми, відсутність потреби у складному фільтраційному
та фертигаційному обладнанні, меншу кількість елементів автоматизованої системи, простіше
технічне обслуговування та можливість подачі значних об’ємів води за короткий проміжок часу.
Такий спосіб поливу не потребує прокладання краплинних ліній уздовж кожного ряду насаджень
та може бути менш витратним на початковому етапі облаштування за умови наявності
відповідного рельєфу, водного ресурсу та попередньо підготовленої поверхні земельної ділянки.
Разом з тим, з урахуванням площі саду, існуючої структури насаджень, необхідності
раціонального використання водних ресурсів, запобігання перезволоженню ґрунту,
поверхневому стоку, ерозійним процесам та нерівномірному зволоженню кореневого шару,
технічна альтернатива 2 є менш ефективною порівняно з краплинним способом зрошення
- Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.
Вінницька обл. Жмеринський р-н Копайгородська селищна територіальна громада за межами
села Шипинки
3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності.
Копайгородська селищна територіальна громада , Жмеринського району , Вінницької області,
село Шипинки, с-ще Копай
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.
Вінницька обл. Жмеринський р-н Копайгородська селищна територіальна громада за межами
села Шипинки .
Територіальна альтернатива 1 передбачає провадження планованої діяльності в межах
земельних ділянок загальною площею 108,5 га, що перебувають у довгостроковому користуванні
ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ВІННИЧЧИНА» та використовуються для ведення
сільськогосподарського виробництва, зокрема вирощування плодових культур. У межах
зазначених земельних ділянок передбачається монтаж та експлуатація системи краплинного
зрошення існуючих і планованих насаджень яблуневого саду. За цільовим призначенням
земельні ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення. Використання
території для облаштування системи краплинного зрошення відповідає фактичному та цільовому
напряму господарського використання земель, оскільки спрямоване на забезпечення
оптимального водного режиму ґрунтів для вирощування багаторічних плодових насаджень. На
земельних ділянках, у межах яких передбачається облаштування зрошувальної мережі, відсутні
об’єкти нерухомого майна, будівлі, споруди та інші об’єкти інженерної або виробничої
інфраструктури, що можуть обмежувати або ускладнювати реалізацію планованої діяльності.
Земельні ділянки передані в користування без будинків, будівель, споруд та інших об’єктів, а
також не мають встановлених недоліків, які б перешкоджали їх ефективному використанню за
сільськогосподарським призначенням. Адміністративна будівля та інші господарсько-побутові
приміщення підприємства розміщені окремо — на земельній ділянці з кадастровим номером
0520255300:01:002:0275. За характером рельєфу територія є переважно рівнинною, що є
сприятливою умовою для організації системи краплинного зрошення та забезпечення
рівномірного розподілу поливної води по поливних секціях саду. Реалізація планованої діяльності
не потребує істотної зміни природного рельєфу території або проведення значних планувальних
робіт. Земельні ділянки, у межах яких передбачається провадження планованої діяльності,
розташовані на значній відстані від територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також
територій Смарагдової мережі, що мінімізує ймовірність прямого впливу на природоохоронні
території та цінні природні комплекси. Ґрунтовий покрив району представлений переважно
ясно-сірими опідзоленими та сірими опідзоленими ґрунтами. Ґрунти на освоєних земельних
ділянках характеризуються наявністю гумусового горизонту, відносно легким механічним
складом, задовільною водо- та повітропроникністю, відсутністю щільних водотривких шарів і
прошарків у межах кореневмісного шару. Такі ґрунтові умови є придатними для вирощування
багаторічних плодових насаджень та відповідають агротехнічним вимогам ефективного
садівництва. З урахуванням наявного цільового призначення земель, фактичного використання
території під плодові насадження, сприятливих рельєфних і ґрунтових умов, а також відсутності
об’єктів, що можуть обмежувати реалізацію планованої діяльності, територіальна альтернатива 1
є доцільною для впровадження системи краплинного зрошення яблуневого саду.
Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2.
Вінницька обл. Жмеринський р-н .
Не розглядається, оскільки земельні ділянки передані підприємству у довгострокову оренду,
більшість насадження плодових насаджень – існуючі. Приймаємо територіальну альтернативу №
1 – як єдиний доцільний, оптимальний та економічно виправданий варіант.
- Соціально-економічний вплив планованої діяльності.
Планована діяльність з монтажу та експлуатації системи краплинного зрошення насаджень
яблуневого саду ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ВІННИЧЧИНА» матиме переважно позитивний
соціально-економічний вплив на територію провадження діяльності та господарську діяльність
підприємства. Впровадження системи краплинного зрошення спрямоване на забезпечення
стабільного водного режиму ґрунтів у період вегетації плодових культур, що є важливим
чинником для збереження продуктивності багаторічних насаджень, підвищення якісних
показників плодів та зменшення залежності врожайності від несприятливих погодних умов,
зокрема дефіциту атмосферних опадів у весняно-літній період. Реалізація планованої діяльності
сприятиме підвищенню ефективності використання земель сільськогосподарського призначення,
раціональному використанню водних ресурсів у межах встановлених лімітів спеціального
водокористування, а також забезпеченню сталого функціонування садівничого господарства.
Краплинний спосіб зрошення дозволяє подавати воду безпосередньо в зону кореневої системи
дерев, що зменшує непродуктивні втрати води та забезпечує більш контрольоване ведення
сільськогосподарського виробництва. Соціально-економічний ефект від планованої діяльності
полягатиме у підтриманні та розвитку виробничої діяльності підприємства, збереженні існуючих
робочих місць, а також можливому залученні додаткового сезонного персоналу під час
виконання агротехнічних робіт, обслуговування саду, збору, сортування та первинної підготовки
плодів до реалізації. Стабілізація врожайності та підвищення якості продукції позитивно
впливатимуть на економічні показники діяльності підприємства, його конкурентоспроможність
та можливість подальшого розвитку садівничого напряму. Планована діяльність також матиме
позитивне значення для місцевої економіки через забезпечення надходжень до бюджетів
відповідних рівнів у вигляді податків, зборів та інших обов’язкових платежів, а також через
опосередковане залучення місцевих підприємств і організацій до виконання робіт, постачання
матеріалів, технічного обслуговування обладнання, транспортних та супутніх послуг.
Впровадження системи зрошення не передбачає вилучення земель у населення, зміни цільового
призначення земельних ділянок, відселення мешканців, знесення житлової забудови або
обмеження доступу населення до об’єктів соціальної інфраструктури. Планована діяльність
здійснюватиметься в межах земельних ділянок, що перебувають у користуванні підприємства та
використовуються для сільськогосподарського виробництва. Негативного впливу на умови
проживання населення, стан громадського здоров’я, соціальну інфраструктуру та традиційний
спосіб господарювання місцевого населення не очікується. Діяльність не пов’язана з утворенням
значних джерел забруднення атмосферного повітря, інтенсивного шумового навантаження,
небезпечних виробничих процесів або інших факторів, які можуть суттєво погіршити соціальноекономічні умови на прилеглих територіях. З урахуванням зазначеного, соціально-економічний
вплив планованої діяльності оцінюється як позитивний, оскільки її реалізація сприятиме
підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва, забезпеченню стабільності
врожайності плодових культур, збереженню трудової зайнятості та розвитку економічного
потенціалу підприємства і територіальної громади.
- Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності
(потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо).
Планованою діяльністю передбачається будівництво та облаштування системи краплинного
зрошення сільськогосподарських земель ТОВ «АГРОКОМПЛЕКС «ВІННИЧЧИНА» для
забезпечення поливу насаджень яблуневого саду. Загальна площа земельних ділянок, що задіяні
для ведення господарській діяльності підприємства в межах даної територіальноїх громади –
111,5 га з яких : 108,4 га задіяні під системою зрошення, 0,42 га – водонапичувальний басейн,
2,68 га – внутрішньогосподарські дороги та поїзди Площі насаджень, які плануються під
краплинний полив, поділені на квартали та поливні блоки. Планованою діяльністю
передбачається улаштування вузлів розподільно-поливної мережі. Система краплинного
зрошення передбачається за модульним принципом водорозподілу. Спосіб водоподачі —
механічний. Управління системою здійснюватиметься у ручному режимі. Для роботи системи
зрошення передбачається використання насосного обладнання з електроприводом. Для
спорожнення системи та скиду залишкової води з трубопроводів передбачаються зливні
колодязі. З метою накопичення, відстоювання та попередньої підготовки води для зрошення
передбачається використання басейну-накопичувача об’ємом 800 м³, фільтрувальної установки
та насосного центру. Подача води з басейну-накопичувача до зрошувальної мережі
здійснюватиметься за допомогою насосної станції. Водопостачання для зрошення плодових
культур здійснюватиметься з існуючих артезіанських свердловин та поверхневого водного
об’єкта в межах встановлених лімітів спеціального водокористування. Орієнтовна схема
водоподачі від артезіанських свердловин: артезіанська свердловина → насосна станція з
електроприводом → вузол обліку води → басейн-накопичувач → насосна станція зрошувальної
мережі → фільтраційно-фертигаційний вузол → магістральний трубопровід → розподільча мережа
→ краплинні лінії саду. Орієнтовна схема водоподачі від поверхневого водного об’єкта:
поверхневий водний об’єкт → насосна станція з електроприводом → вузол обліку води → басейннакопичувач → насосна станція зрошувальної мережі → фільтраційно-фертигаційний вузол →
магістральний трубопровід → розподільча мережа → краплинні лінії саду. Водопостачання
системи зрошення здійснюватиметься за допомогою водопроводів із поліетиленових труб, які
прокладатимуться в ґрунті. Поливні трубопроводи та краплинні лінії прокладатимуться
відкритим способом уздовж рядів насаджень. У кожному ряду насаджень передбачається одна
краплинна лінія. Краплинне зрошення здійснюватиметься через трубки краплинного зрошення,
розміщені в зоні кореневої системи дерев. Таке технічне рішення забезпечує локальне подання
води безпосередньо до рослин, раціональне використання водних ресурсів, зменшення втрат
води на випаровування та фільтрацію, а також сприяє продовженню строку експлуатації
елементів краплинного обладнання за умови належного технічного обслуговування системи.
Відстань між краплинними лініями становить 3,5 м. Кількість крапельниць на одну рослину — у
середньому 1,3 шт. Витрата води на одну рослину за один поливний цикл становить 10,4–12 л.
Максимальна витрата води системою зрошення становить 40,7 м³/год. Робота поливної системи
забезпечуватиметься насосним обладнанням SAER IR50-250ONC/B продуктивністю від 25 до 70
м³/год, що підключатиметься до електричної мережі. Система краплинного зрошення також
може використовуватися для внесення мінеральних добрив у розчиненому вигляді разом із
поливною водою — фертигації. Внесення добрив здійснюватиметься через фільтраційнофертигаційний вузол із забезпеченням дозованого подання поживних речовин безпосередньо в
зону кореневої системи дерев. Скид виробничих стічних вод у процесі експлуатації системи
зрошення не передбачається. Зворотні води у поверхневі водні об’єкти не скидатимуться. Штатна
чисельність працівників підприємства становить 9 осіб. У період збору врожаю додатково
залучатимуться сезонні працівники за договорами цивільно-правового характеру, орієнтовно до
30 осіб.
- Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
Екологічні обмеження: Планована діяльність здійснюється відповідно до вимог Закону
України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України,
Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», а також інших нормативноправових актів у сфері охорони навколишнього природного середовища. Експлуатація системи
краплинного зрошення повинна забезпечувати раціональне використання водних ресурсів,
недопущення деградації ґрунтів (ерозії, перезволоження, заболочування, вторинного засолення)
та здійснюватися відповідно до вимог Водного кодексу України, Закону України «Про охорону
земель», ДБН В.2.4-1:99 «Меліоративні системи та споруди», ДСТУ 7594:2014 «Краплинне
зрошення плодових культур. Загальні вимоги та методи контролювання» та ДСТУ 4951:2008
«Плодові насадження. Проектування. Загальні вимоги». Застосування засобів захисту рослин,
агрохімікатів та мінеральних добрив, у тому числі під час фертигації, здійснюється відповідно до
вимог Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про захист рослин» та
лише із використанням препаратів і агрохімікатів, дозволених до застосування в Україні. Забір
поверхневих і підземних вод здійснюється виключно на підставі дозволу на спеціальне
водокористування, у межах встановлених лімітів та з дотриманням вимог Водного кодексу
України, а також нормативно-правових актів у сфері спеціального водокористування та
державного обліку вод. Експлуатація водозабірних споруд і артезіанських свердловин повинна
забезпечувати запобігання виснаженню підземних вод, забрудненню водоносних горизонтів,
порушенню гідрогеологічного режиму та здійснюватися відповідно до вимог Кодексу України
про надра, Водного кодексу України та чинних державних будівельних норм щодо експлуатації
водозабірних споруд. У межах зон санітарної охорони свердловин, водоохоронних зон і
прибережних захисних смуг господарська діяльність здійснюється з дотриманням вимог Водного
кодексу України, а також вимог державних санітарних норм щодо охорони джерел питного
водопостачання. Під час експлуатації об’єкта забезпечується недопущення негативного впливу
на рослинний і тваринний світ, збереження біорізноманіття та природних оселищ відповідно до
вимог Закону України «Про рослинний світ», Закону України «Про тваринний світ» та Закону
України «Про природно-заповідний фонд України» (у разі наявності відповідних територій або
об’єктів). Скид зворотних, дренажних або виробничих стічних вод у поверхневі водні об’єкти, на
рельєф місцевості чи в підземні горизонти не передбачається та не допускається відповідно до
вимог Водного кодексу України та Закону України «Про охорону навколишнього природного
середовища». Використання земельних ділянок здійснюється відповідно до їх цільового
призначення, вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель», умов
правовстановлюючих документів на землю та проєктних рішень. Інші обмеження: дотримання
правил пожежної безпеки. Замовник бере на себе зобов’язання виконувати всі умови щодо
експлуатації об’єкту планованої діяльності, а також ресурсозберігаючі, охоронні захисні та інші
заходи щодо умов безпечної експлуатації обладнання, дотримання вимог природоохоронного та
санітарного законодавства.
щодо технічної альтернативи 2.
Екологічні, санітарно-гігієнічні та інші обмеження за технічною альтернативою 2 є
аналогічними обмеженням, визначеним для технічної альтернативи 1, та додатково враховують
особливості застосування поверхневого способу зрошення. У разі реалізації технічної
альтернативи 2 необхідним є суворе дотримання проєктного режиму поверхневого поливу,
поливних норм, тривалості подачі води та черговості зрошення окремих ділянок з урахуванням
рельєфу території, водопроникності ґрунтів, фактичної вологості ґрунту та кількості атмосферних
опадів. Додатковими екологічними обмеженнями є недопущення перезволоження ґрунтів,
заболочування, вторинного засолення, розвитку водної ерозії, руйнування структури ґрунту,
утворення промоїн, застою води в понижених ділянках рельєфу та винесення родючого шару
ґрунту за межі зрошуваної площі. Поверхневий полив повинен здійснюватися таким чином, щоб
не допускати неконтрольованого поверхневого стоку поливної води на суміжні земельні ділянки,
дороги, понижені елементи рельєфу, балки, водотоки або інші природні об’єкти. У разі
необхідності мають бути передбачені проєктні рішення щодо регульованого водорозподілу,
водовідведення, скидної або дренажної мережі. Не допускається скид надлишкових поливних,
зворотних або дренажних вод у поверхневі водні об’єкти, на рельєф місцевості чи за межі
земельних ділянок без відповідних проєктних рішень, дозвільних документів та дотримання
вимог водного законодавства.
щодо територіальної альтернативи 1.
Планована діяльність повинна здійснюватися виключно в межах земельних ділянок,
передбачених для облаштування системи зрошення, без самовільного зайняття суміжних
територій, зміни цільового призначення земель, порушення меж земельних ділянок, польових
доріг, технологічних проїздів, садозахисних смуг та інших елементів організації території саду.
Використання земельних ділянок повинно здійснюватися відповідно до їх цільового призначення,
умов договорів оренди, вимог земельного, водного та природоохоронного законодавства. Під час
виконання будівельно-монтажних робіт та експлуатації системи краплинного зрошення
необхідно забезпечити збереження родючого шару ґрунту, недопущення його ущільнення,
забруднення, ерозії, перезволоження, заболочування та вторинного засолення. У межах зон
санітарної охорони артезіанських свердловин не допускається розміщення джерел можливого
забруднення підземних вод, зокрема місць зберігання пестицидів, мінеральних добрив, паливномастильних матеріалів, відходів, стоянок і місць обслуговування техніки, вигребів, гноєсховищ та
інших об’єктів, що можуть створювати ризик забруднення водоносного горизонту. Забір води з
поверхневого водного об’єкта повинен здійснюватися без порушення режиму водоохоронної зони
та прибережної захисної смуги, без пошкодження берегової лінії, прибережної рослинності,
засмічення, замулення або погіршення якісного стану водного об’єкта. Не допускається скид
зворотних, виробничих, дренажних або забруднених вод у поверхневі водні об’єкти, на рельєф
місцевості чи в підземні горизонти.
щодо територіальної альтернативи 2.
Територіальна альтернатива 2 не розглядається.
- Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:
щодо технічної альтернативи 1.
Територія має сформовану структуру саду з поділом на квартали, ряди насаджень,
технологічні проїзди та інші елементи організації території, тому значна еколого-інженерна
підготовка майданчика не потребується. Еколого-інженерна підготовка території полягатиме у
винесенні в натуру трас проходження магістральних і розподільчих трубопроводів, визначенні
місць розміщення вузлів розподільно-поливної мережі, насосного та фільтраційного обладнання,
а також у підготовці ділянок для монтажу елементів системи краплинного зрошення з
урахуванням існуючого розміщення насаджень. Прокладання підземних трубопроводів
здійснюватиметься переважно в межах міжрядь, технологічних проїздів або інших ділянок, де
виконання робіт не призведе до пошкодження кореневої системи дерев, садозахисних насаджень
та елементів організації території саду. Земляні роботи мають виконуватися локально, у межах
проєктних рішень, з мінімальним порушенням ґрунтового покриву. Захист території під час
виконання монтажних робіт забезпечуватиметься шляхом обмеження зони проведення робіт,
недопущення заїзду техніки за межі визначених технологічних проїздів, запобігання надмірному
ущільненню ґрунту, пошкодженню дерев, міжрядь, існуючих доріг, огорож, садозахисних смуг та
інших елементів території саду. У місцях виконання земляних робіт передбачається тимчасове
складування ґрунту в межах відведеної робочої зони з подальшим зворотним засипанням
траншей та відновленням поверхні земельних ділянок. Після завершення монтажу трубопроводів
і обладнання порушені ділянки підлягають плануванню та приведенню у стан, придатний для
подальшого сільськогосподарського використання. На ділянках розміщення насосного,
фільтраційного та розподільчого обладнання має бути забезпечене впорядкування робочих
майданчиків, зручний доступ для обслуговування, захист обладнання від механічного
пошкодження та недопущення розмиву або просідання ґрунту в місцях монтажу. У кварталі 5, де
передбачається закладення молодого саду, еколого-інженерна підготовка території має
виконуватися одночасно з організацією рядової структури насаджень, розміщенням поливних
ліній, технологічних проходів та інших елементів саду. Це дозволить узгодити систему зрошення
з планувальною структурою молодих насаджень та зменшити обсяги подальшого втручання у
ґрунтовий покрив. Після завершення робіт територія очищається від залишків монтажних
матеріалів, тари, обрізків трубопроводів та інших відходів, а всі тимчасово порушені ділянки
відновлюються. Додаткові спеціальні заходи інженерного захисту території, пов’язані із
протизсувними, протипаводковими чи берегоукріплювальними роботами, не передбачаються,
оскільки планована діяльність здійснюється на освоєних сільськогосподарських землях із
переважно рівнинним рельєфом.
щодо технічної альтернативи 2.
За технічною альтернативою 2, що передбачає поверхневий спосіб зрошення по борознах,
еколого-інженерна підготовка території потребує додаткових заходів порівняно з краплинним
зрошенням. Підготовка території повинна включати обстеження рельєфу, визначення напрямків
руху поливної води, ухилів, понижених ділянок та місць можливого застою води. За необхідності
передбачається локальне планування поверхні, формування поливних борозен та смуг, а також
облаштування елементів регульованого водовідведення. Захист території має бути спрямований
на недопущення перезволоження ґрунтів, водної ерозії, утворення промоїн, застою води,
замулення міжрядь, винесення родючого шару ґрунту за межі зрошуваної площі та
неконтрольованого стоку поливної води на суміжні території. Роботи з підготовки території
повинні виконуватися з мінімальним порушенням ґрунтового покриву та без пошкодження
кореневої системи існуючих плодових насаджень. Після завершення робіт порушені ділянки
підлягають відновленню та приведенню у стан, придатний для подальшого
сільськогосподарського використання.
щодо територіальної альтернативи 1.
Територія планованої діяльності є освоєною, має сформовану структуру саду, поділ на
квартали, ряди насаджень, технологічні проїзди та не потребує значної інженерної підготовки
або зміни планувальної організації земельних ділянок. Необхідна еколого-інженерна підготовка
території полягатиме у визначенні місць проходження магістральних і розподільчих
трубопроводів, розміщення вузлів зрошувальної мережі, насосного та фільтраційного обладнання
з урахуванням існуючих насаджень, меж земельних ділянок, технологічних проїздів,
садозахисних смуг та інших елементів організації території саду. Захист території під час
виконання робіт забезпечуватиметься шляхом обмеження зони проведення монтажних робіт,
недопущення заїзду техніки за межі визначених проїздів, мінімізації ущільнення ґрунту,
тимчасового складування вийнятого ґрунту в межах робочої зони та подальшого відновлення
порушених ділянок.
щодо територіальної альтернативи 2.
Територіальна альтернатива 2 не розглядалася.
- Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
щодо технічної альтернативи 1.
Повітряне середовище: Вплив на атмосферне повітря відсутній під час експлуатації системи
зрошення. Короткостроковий вплив очікується при роботі будівельної техніки, під час
спорудження системи зрошення, порушенні ґрунтового покриву під час прокладання
трубопроводів, зварювальних та монтажних робіт системи зрошення. Основними
забруднюючими речовинами є: речовини у вигляді твердих суспендованих частинок, НМЛОС,
оксиди азоту (у перерахунку на діоксид), азоту (1) оксид N2O, оксид вуглецю, вуглецю діоксид,
метан, діоксид сірки, оцтова кислота. Джерелом шуму при експлуатації системи крапельного
зрошення є: насосне обладнання. На етапі будівництва джерелами шуму є будівельна техніка та
механізми. Клімат і мікроклімат: вплив не очікується. Геологічне середовище: потенційний вплив
планованої діяльності на геологічне середовище – обґрунтований. Водне середовище: при умові
дотримання екологічних обмежень щодо збереження та раціонального використання водних
ресурсів – вплив екологічно обґрунтований. Дотримання режимів зрошення не призведе до
підняття рівня ґрунтових вод на даній ділянці. Ґрунти: можливий незначний вплив при
будівництві мережі трубопроводів. Верхній шар ґрунту буде знято та після проведення
будівельно-монтажних робіт: мережі трубопроводів – відновлено. Будівництво зрошувальної
мережі матиме позитивний вплив на ґрунти, оскільки зрошувальна вода є розчинником солей,
що надає сприятливий вплив на зростання та розвиток кореневої системи рослин, а також
мікробіологічну діяльність ґрунтів, що в результаті підвищує їх родючість. Рослинний і тваринний
світ та об’єкти природно-заповідного фонду – вплив обґрунтований. Об’єкти природного
заповідного фонду – вплив не очікується. Знесення зелених насаджень не передбачається. Шляхи
міграції тварин та птахів відсутні. Навколишнє соціальне середовище – передбачається
створення нових робочих місць, за рахунок залучення місцевого населення на збір урожаю та
обслуговування саду, що в свою чергу сприятиме збільшенню відрахувань з прибутку в місцевий
бюджет. Навколишнє техногенне середовище – вплив не передбачається. Відходи: в результаті
планованої діяльності утворюються побутові відходи, обрізки дерев, упаковка від засобів захисту
рослин. На етапі будівельних робіт очікується відходи залишків трубопроводів, краплинних ліній
та тверді побутові відходи. Вплив на довкілля, здоров’я і умови проживання населення:
передбачається в межах доступних нормативних значень. Проведення будь-яких додаткових
заходів щодо запобігання або зменшення фізичних видів дії на довкілля недоцільне.
щодо технічної альтернативи 2.
За технічною альтернативою 2, сфера та джерела можливого впливу на довкілля в цілому є
аналогічними технічній альтернативі 1, однак відрізняються підвищеним потенційним впливом
на водне середовище та ґрунтовий покрив. Потенційний вплив на водне середовище є більш
вираженим порівняно з краплинним зрошенням у зв’язку з можливістю збільшення обсягів
водоподачі, утворення поверхневого стоку, інфільтрації надлишкової поливної води та
нерівномірного зволоження ґрунту. За недотримання режиму поливу можливе локальне
підтоплення, підняття рівня ґрунтових вод або винесення забруднюючих речовин із поверхневим
стоком. Ґрунти: основним джерелом впливу є рух поливної води по поверхні ґрунту. Можливими
видами впливу є перезволоження, руйнування структури ґрунту, утворення промоїн, водна
ерозія, замулення міжрядь, винесення родючого шару та ризик вторинного засолення за умови
порушення поливного режиму.
щодо територіальної альтернативи 1.
Основними територіальними факторами можливого впливу є використання земель
сільськогосподарського призначення, наявність сформованої структури саду, межі земельних
ділянок, рельєф території, ґрунтові умови, розміщення відносно поверхневого водного об’єкта,
артезіанських свердловин, суміжних землекористувачів, житлової забудови, об’єктів природнозаповідного фонду та територій Смарагдової мережі. Види можливого впливу за територіальною
альтернативою 1 мають переважно локальний характер і пов’язані з використанням уже освоєної
сільськогосподарської території без зміни її цільового призначення та без вилучення додаткових
земель. Значного просторового розширення господарської діяльності, освоєння нових природних
територій, зміни ландшафтної структури або порушення природних рослинних угруповань не
передбачається.
щодо територіальної альтернативи 2.
Територіальна альтернатива №2 – не розглядається.
- Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів,
які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити
відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”).
Друга категорія
2 Сільське господарство, лісівництво та водне господарство Сільське господарство,
лісівництво та водне господарство: сільськогосподарське та лісогосподарське освоєння,
рекультивація та меліорація земель (управління водними ресурсами для ведення сільського
господарства, у тому числі із зрошуванням і меліорацією) на територіях площею 20 гектарів і
більше або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах на
площі 5 гектарів і більше, будівництво меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної
інфраструктури меліоративних систем; насадження лісу (крім лісовідновлювальних робіт) на
площі понад 20 гектарів або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду чи в їх
охоронних зонах на площі 5 гектарів і більше; зміна цільового призначення земель
сільськогосподарського призначення (якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду
діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті) та зміна цільового призначення
особливо цінних земель; потужності для вирощування: птиці (40 тисяч місць і більше); свиней (1
тисяча місць і більше, для свиноматок – 500 місць і більше); великої та дрібної рогатої худоби (1
тисяча місць і більше); кролів та інших хутрових тварин (2 тисячі голів і більше); установки для
промислової утилізації, видалення туш тварин та/або відходів тваринництва; інтенсивна
аквакультура з продуктивністю 10 тонн на рік і більше або на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду чи в їх охоронних зонах; намив територій на землях водного фонду;” - Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому
числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав,
довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених
держав).
Підстав немає - Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до
звіту з оцінки впливу на довкілля.
Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до
Звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у відповідності з п.2. ст.6 Закону України «Про
оцінку впливу на довкілля” від 23.05.2017 р. № 2059-VIII.
- Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості.
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і,
отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на
довкілля”. Оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає:
підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;
проведення громадського обговорення планованої діяльності;
аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової
інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості
під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного
впливу, іншої інформації;
надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що
враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;
врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої
діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.
У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на
довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість
провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.
Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на
довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для
участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації
інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії
розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на
довкілля.
На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше
25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції
до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у
громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки
впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі
відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення
звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. - Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає
включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.
Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті
уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у
пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу
досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на
довкілля.
Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку
впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля
(зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та
розгляду Ваших зауважень і пропозицій.
У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в
Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом
трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм
підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під
час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати
частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі
громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає
включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до
звіту з оцінки впливу на довкілля.
- Рішення про провадження планованої діяльності.
Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде
Висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження такої
планованої діяльності,
(вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”)
що видається Управлінням розвитку території та інфраструктури Вінницької обласної
державної адміністрації
(орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення) - Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та
рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля,
необхідно надсилати до
Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної
адміністрації , 21100, м. Вінниця, вул. Василя Порика, 29, uprter@vin.gov.ua, (0432) 32-20-03,
Бякіна Наталя Дмитрівна
(найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа)
