Сьогодні ми вшановуємо тих, для кого переконання та цінності виявилися дорожчими за власну фізичну свободу. Це день людей зі сталевою волею, які стали символом спротиву українського духу.

День українського політв’язня був започаткований у 1975 році за ініціативи В’ячеслава Чорновола. Це була відповідь на масові арешти української інтелігенції («великий погром»), що відбулися саме в ці дні 1972 року. Тоді радянський режим намагався зламати хребет українському відродженню, але лише загартував наш опір.

Сьогодні ворог той самий, і методи його не змінилися. Сотні українців, які виступають за свободу і незалежність своєї країни, перебувають у російських тюрмах або у підвалах на тимчасово окупованих територіях України. Їхня єдина «провина» — любов до України та неприйняття окупації.

Ми пам’ятаємо про кожного, хто перебуває у полоні чи за ґратами агресора.

Ми захоплюємося їхньою стійкістю.

Ми продовжуємо боротьбу за їхнє визволення на всіх рівнях.

Цей день — не лише про пам’ять, а й про нашу єдність. Тільки разом, підтримуючи один одного та наше військо, ми зможемо повернути всіх своїх додому та відбудувати вільну, цілісну державу.