Враховуючи карантинні новації, пов’язані з CОVID-19, фізичні особи-підприємці, отримали звільнення від сплати єдиного внеску на 2 місяці 2020 року, а саме на березень та квітень. Утім ГУ ДПС у Вінницькій області звертає увагу таких суб’єктів господарювання на те, що такий пільговий режим не передбачено щодо сплати єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників. За цих осіб роботодавці зобов’язанні сплатити належні суми єдиного внеску своєчасно у повному обсязі.

  Отож працедавці, що використовують працю найманих працівників на умовах трудового договору (контракту), договору цивільно-правового характеру або на інших умовах, мають сплатити єдиний внесок не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

  Нагадаємо, у випадку, коли єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування своєчасно не нараховано або ж не сплачено у строки, встановлені Законом, така сума вважатиметься недоїмкою, яка тягне за собою відповідні фінансові санкції. Відтак, щоб не допустити цього, ГУ ДПС у Вінницькій області рекомендує роботодавцям перерахувати всі належні до сплати платежі.

  За чотири місяці Вінниччина спрямувала на соціальні потреби понад 2,3 мільярда гривень єдиного внеску

  За січень-квітень 2020 року платники регіону перерахували до спецфондів 2 млрд 345 млн 579,1 тис. грн єдиного внеску. Про це інформує в.о. начальника ГУ ДПС у Вінницькій області Олег Мартинюк.

  Посадовець каже, що роботодавці Вінницької області сплатили за звітний період цього року на 98,7 млн грн або на 4,4% більше, аніж було заплановано та на 177,2 млн грн або на 8,2 відсотків більше, ніж за аналогічний час 2019 року.

  Посадовець нагадує, що наразі загальна кількість платників єдиного внеску перевищила 144,4 тисячі осіб. Серед платників ЄСВ більш ніж 108,9 тисяч – фізичні особи та понад 35,5 – юридичні. Причому, порівняно з початком звітного року загальна кількість платників ЄСВ зросла більш ніж на 1,8 тисяч осіб або на 1,3 відсотків.

  Через карантинні обмеження місцевий бюджет Вінниччина недоотримав від закладів громадського харчування майже 2,4 млн гр

  Про це повідомляють у управлінні контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Вінницькій області. Тут зазначають, що за торгівлю підакцизними товарами впродовж квітня 2020 року суб’єкти роздрібної торгівлі Вінниччини перерахували до бюджетів 13 млн 401,5 тис. грн. Невиконання розрахункової бази, при цьому, склало 13,9 відсотків або 2 млн 165,4 тис. грн.

  Поряд із цим від ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, при доведеній розрахунковій базі 1 млн 670,0 тис. грн, надійшло 1 млн 476,1 тис. грн. або 88,4 %.

  Таким чином, через обмеження,, пов’язані із COVID-19, заклади громадського харчування, які змушені були припинити свою діяльність, не додали місцевому бюджету 2 млн 359,3 тис. грн.

  За несвоєчасну сплату розстрочених сум податкового боргу (грошових зобов’язань) передбачена відповідальність

  У Жмеринському управлінні ГУ ДПС у Вінницькій області інформують, що у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу. Зазначена норма передбачена підпунктом 100.12.2 пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

  Крім цього, пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом.

  Нагадаємо, розстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

  Відповідно до статті 100 Податкового кодексу підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

  Для оформлення дозволу про розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платник податків має звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою.

  Розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення.

  Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню, здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться податковим органом.

  Строк дії розстрочення податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

  Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

  • стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником-податкового органу або його заступником;
  • стосовно місцевих податків і зборів – керівником податкового органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки і збори.

  При цьому розстрочення або відстрочення надається окремо за кожним податком та збором.