Президент Володимир Зеленський під час позачергового пленарного засідання Верховної Ради закликав народних депутатів ухвалити законопроекти, необхідні для продовження співпраці України з Міжнародним валютним фондом, що сприятиме підтримці української економіки в умовах пандемії коронавірусної хвороби та світової економічної кризи. «Для нас сьогодні дуже важлива підтримка економіки України, людей, які працюють на підприємствах.
Через те, що не всі народні депутати мали змогу ознайомитися із запропонованими змінами до Державного бюджету на 2020 рік, документ не був проголосований сьогодні на позачерговому засіданні. Про це 30 березня в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV заявив очільник Уряду Денис Шмигаль.
Для участі у позачерговому засіданні зареєструвалося 314 народних депутатів.
Життя прожити — не поле перейти. Напевне, всім відома ця народна мудрість. Комусь виділено долею багато пережити, пройти важкі жорстокі випробування, а в іншого життя - як один спалах.
Іван Ілліч Прокопишен пройшов не короткий і не простий життєвий шлях. Ще не досягнувши 18-и років, пішов захищати Україну в роки Другої світової війни, був поранений. Після закінчення війни ще майже п’ять років продовжував нести строкову службу в рядах Збройних Сил. Але цей солдат був везучий, повернувся живим додому, одружився. З дружиною народили доньку, яка дуже схожа на батька зовні і за характером. А ще він виховував сина від першого шлюбу дружини як свого рідного.
Працював, як і воював на фронті, - на совість, з повною віддачею сил та здібностей. Має і фронтові нагороди, і нагороди за мирну працю.
28 червня цього року Івану Іллічу виповнилось 90 років. Свій ювілей він очікував із нетерпінням, великим бажанням зустрітися в колі сім’ї з рідними та друзями, на жаль, уже без дружини Явдокії Андріївни, яка померла багато років тому. А він живе з сім’єю доньки Ніни та зятя Володимира в с. Олександрівка, оточений шаною, любов’ю і затишком.
На іменинах було багато людей. Всі вітали ювіляра. Голова ветеранської організації вручив йому грамоту від районної ради ветеранської організації. Слова вітання та подарунки були від Станіславчицького сільського голови: ветеран народився і тривалий час прожив у Станіславчику, а також від Олександрівської сільської ради.
Але цей день виявився невдалим для іменинника — через необережність упав і отримав перелом тазобедреного суглоба. Довелось рідним відвезти батька в лікарню, де він тиждень лікувався. Тепер Іван Ілліч знову вдома, його доглядають діти й онуки.
Іван Ілліч в Олександрівці — останній і єдиний ветеран та учасник бойових дій в роки Другої світової війни. Жителі села, які знають цього мудрого, активного чоловіка, разом із ветеранською громадськістю зичать йому швидкого одужання, дякують за подвиг як визволителя.
Життя Івана Ілліча є справжнім прикладом для всіх поколінь. Хай Бог дарує йому свою благодать, а люди — найщирішу вдячність.
З повагою, В. ХРИПЛИВИЙ,
голова первинної ветеранської організації с. Олександрівки
