В Україні запрацював закон про державну мову

  (спростовуємо недостовірні чутки)

  В Україні 16 липня набув чинності Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

  Документ став чинним через два місяці після опублікування його в газеті "Голос України".

  Закон закріплює, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська – і вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави.

  Закон вже встиг наробити багато галасу. Люди, вірячи невірному трактуванню закону про державну мову, вводять себе в оману та обурюються. Тому, надаємо роз’яснення з приводу основних мовних аспектів.

  - Чи це "примусова українізація" у всіх сферах життя?

  Ні. Закон регулює питання використання державної мови у публічній сфері. Його дія НЕ поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Про жодну "примусову українізацію" або примусове вивчення української мови, так само як про обов'язкове вживання української мови "вдома і в церкві" жодним чином не йдеться. Вивчення української мови в Україні та за кордоном заохочується. Держава забезпечує можливість вільно опанувати державну мову, а не впроваджує її насильницьке вивчення.

  - Чи можна буде звернутись до публічних органів чи чиновників іншою мовою, окрім української?

  Так. Прямої вказівки на те, що звернення до органу влади має бути виключно державною мовою, немає. Натомість, є обов'язок органів надавати відповідь на звернення українською мовою незалежно від мови звернення. Крім того, у правоохоронних органах з особою, яка не говорить українською, працівник може розмовляти прийнятною для сторін мовою. Так само прикордонник спілкуватиметься з іноземцем іншою мовою, якою він володіє.

  - Чи правда що всіх, хто виступає за двомовність, каратимуть?

  Ні. Закон про державну мову прирівняв до дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу (що є злочином, передбаченим статтею 109 Кримінального кодексу), спроби запровадити на офіційному рівні в Україні багатомовність (надання будь-якого офіційного статусу іншим, крім української, мовам) всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі.

  - Чи каратимуть за публічне приниження чи зневажання української мови?

  Можливо. Передбачається, що такі дії будуть визнаватися тотожними публічній нарузі над державними символами України, яка є злочином (стаття 338 Кримінального кодексу). Однак, на практиці із цим будуть складнощі, а для початку слід ще внести зміни до згаданої статті Кодексу.

  - Чи обмежили мовні права корінних народів та національних меншин?

  Ні. Корінні народи та національні меншини залишають за собою право на дошкільну та початкову освіту рідною мовою поряд із державною, а також подальше вивчення рідної мови як окремої дисципліни. Передбачається використання мов корінних народів та національних меншин під час культурно-мистецьких, розважальних та видовищних, театральних заходів, кінематографії, на телебаченні, радіомовленні у сфері друкованих засобів масової інформації, у сфері обслуговування та інших.

  - Шкільна та вища освіта буде надаватись виключно українською мовою?

  Так. Але можливе створення окремих класів або груп з іншою мовою навчання поряд із державною мовою, а також через національні культурні товариства. Крім того, одна або кілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами ЄС. Крім того, держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти. За бажанням, заклади освіти створюватимуть можливості для вивчення мов корінного народу або національної меншини як окремої дисципліни.

  - Не можна буде проводити культурні заходи іншою мовою?

  Можна. Застосування інших мов під час проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів дозволяється, якщо це виправдано художнім, творчим задумом організатора заходу. Втім, за загальним правилом, публічні заходи мають відбуватися українською або дублюватися нею. Вимоги щодо обов'язково проведення культурних заходів не поширюються на застосування мов під час виконання та/або відтворення пісень, інших музичних творів з текстом, фонограм. Отже, дублювати пісні "Muse" або "Jungle" українською на концерті ніхто не буде.

  - Публічні заходи іншою мовою також не можна проводити?

  Можна. Закон вказує, що вимоги про проведення українською мовою висуваються до зборів, конференцій, мітингів, виставок, навчальних курсів та інших заходів, які відкриті для учасників вільно або за запрошенням. Інша мова застосовуватись під час заходу може, однак організатор зобов'язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу. Якщо ж ви проводите закриту вечірку для обмеженого кола осіб або інший приватний захід, мовні вимоги не розповсюджуються. Тому казати тост на весіллі, або вітання на дні народження можна будь-якою мовою.

  - Уся інформаційна-довідкова інформація буде тільки українською мовою?

  Так. Але з можливістю дублювання іншими мовами. Наприклад, афіші і оголошення, описи експонатів у музеях тощо поряд з державною мовою можуть друкуватися іншою (проте шрифтом не більшим за той, яким надруковано український текст). Загалом, інформація для загального ознайомлення (оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена інформація) може дублюватися іншими мовами відповідно до закону.

  - Офіціанти та продавці повинні обслуговувати виключно українською мовою?

  Ні. На прохання клієнта, його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін. Так само і щодо мови обслуговування пасажирів у транспорті. - Якою мовою спілкуватимуться лікарі? Зрозумілою. По-перше, кожен громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я. Це право не визначається мовними вподобаннями. По-друге, на прохання особи, яка звертається по медичну допомогу, її персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін, як і у випадку з транспортом або рестораном.