18 березня 2019 року, в день коли вся Жмеринщина святкує героїчну дату – 75 річницю визволення від нацистських загарбників мешканець с.Леляки Жмеринського району, людина з великим бойовим, трудовим та життєвим досвідом Василь Веселюк відзначив свою 101 весну.

  Привітати легенду району завітали голова Жмеринської райдержадміністрації, депутат обласної Ради Олег Легеза, голова районної ветеранської організації Анатолій Паламарчук, начальник відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю райдержадміністрації Оксана Сокол, Леляцький сільський голова Олександр Смущак, голова Леляцької первинної ветеранської організації Григорій Дикальчук.

  Гості дякували ювіляру за виявлену мужність і героїзм в роки війни та невтомну працю у післявоєнний час. Побажали йому міцного здоров’я, довголіття при доброму здоров’ї, благополуччя, підтримки та уваги близьких людей.

  Складний життєвий шлях пройшов Василь Іванович. Пережив такі періоди , які ми зараз вивчаємо як історію.

  В 1938 році його призвали в армію. Служив на Кавказі, саме звідти в 1941 році поїхав на фронт. Воював у складі 127 Стрілецької дивізії. Одного разу його, пораненого, контуженого, без свідомості, кремезного хлопця, винесла із поля бою тендітна медсестра Ніна. Як виявилось, це була його доля: вони пройшли поруч усю війну, а згодом одружилися. Крок за кроком разом із мільйонами бойових побратимів Василь Веселюк визволяв міста України та Будапешт. За хоробрість та самовіддану службу нагороджений орденом «За Мужність» і багатьма медалями. Був тричі поранений один раз контужений. А уламок від вибухівки в руці ветерана ще п’ятдесят років нагадував про жахіття Другої світової в правій руці Василя Веселюка.

  Попри свій поважний вік Василь Іванович вів себе бадьоро, радувався та дякував гостям. Весь час згадував свої воєнні та повоєнні роки.

  За словами рідних рецепт його довголіття криється у великому працелюбстві. Все своє свідоме життя важко працював, тримав велике господарство. І навіть у 85 років доглядав за коровою. Шість років будував хату, в якій проживає.

  А ще іменинник дуже любив читати, особливо книги про війну.

  Наразі він проживає із родиною своєї онуки Раїси, яка його дуже любить та плекає. Своєю турботою вони гріють йому душу, тішать серце , скрашуючи поважну осінь його життя.