Розподіл майна при розлученні - це складний процес, де переважають негативні емоції і, зазвичай, він має масу нюансів.

  В українському законодавстві всі питання, пов'язані з розділом спільно нажитого майна, регулюються нормами Сімейного кодексу України. Пропонується два варіанти - добровільний і примусовий, в обох випадках припиняється право спільної власності і з'являється право окремих осіб.

  При добровільному варіанті розподіл майна відбувається за згодою сторін, і на умовах цієї домовленості укладається угода.

  Слід зазначити, що у даному випадку долі подружжя можуть бути нерівними, якщо вони обидва згідні з таким поділом. Така угода обов'язково нотаріально посвідчується. На підставі такої угоди нотаріус видає новий документ, який є правовстановлюючим на об'єкти нерухомості.

  Якщо домовленості не досягнуто, відбувається примусовий розподіл майна. В такому випадку один із подружжя подає позов до суду, і саме суд вирішує, кому яка доля майна буде належати.

  Для винесення найбільш справедливого рішення, суд бере до уваги такі фактори, як стан здоров’я і працездатність кожного з подружжя, інтереси неповнолітніх дітей, кошти, які кожен з подружжя вклав у майно тощо. Якщо майно не може бути розділено фізично, то воно зазвичай залишається у власності одного із подружжя повністю, а іншому виплачується компенсація.

  Зупинимось докладніше на питанні, яке саме майно підлягає розподілу через суд. Майно подружжя може бути двох видів: загальне і приватне.

  Приватне майно розподілу не підлягає. Згідно зі ст. 57 Сімейного кодексу України до особистої приватної власності подружжя відноситься: майно, набуте одним з подружжя до шлюбу, майно, набуте чоловіком або дружиною на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також якщо майно набувалося під час шлюбу, але за гроші одного з подружжя, які належали йому особисто, житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації, земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки. До приватної власності також відносять: речі особистого користування, коштовності, страхові виплати, премії, нагороди. Звертаємо вашу увагу, що при розлученні діти не є суб'єктами розподілу майна, однак суд має право присудити більшу частку майна тому з батьків, з яким буде проживати дитина.

  Щодо загального майна, згідно зі ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від наявності самостійного заробітку. Але існують і виключення. Відповідно до ст. 62 Сімейного кодексу України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

  Слід також пам'ятати, що у колишнього подружжя є 3 роки, щоб оскаржити право власності на спільно нажите майно після розлучення.

  Начальник відділу Жмеринське Цимбал В.С. бюро правової допомоги