Заступник голови райдержадміністрації Олег Матвієнко надає роз’яснення щодо ситуації на ринку молока .

  Джерелом занепокоєння стало виконання положення прописаного в Угоді про асоціацію з ЄС про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини.

  Як було уточнено міністерством агрополітики, на сьогодні всі вимоги до молока прописані в ДСТУ 3662-97 «Молоко коров’яче незбиране». Вимоги при закупівлі, який передбачає, що все молоко, не залежно від рівня бактеріального забруднення і вмісту соматичних клітин, поділяється на екстра, вищий, перший і другий сорти.

  З1 січня 2018 року цей стандарт мав бути замінений ДСТУ 3662:2015 « Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови», яким підвищуються вимоги до якості молока і врегульовується використання молока другого сорту лише для певних цілей, наприклад у виробництві нехарчових продуктів, кормів для тварин або казеїну.

  Проте, Мінагрополітики ініціювало відтермінування набуття чинності оновленого стандарту до липня 2018 року. Відомство використовує відстрочку для формування ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці. Після прийняття цей документ стане обов’язковим для виконання документом і фактично замінить всі діючі стандарти. «Рішення про відстрочення прийняття стандарту допоможе згладити адаптацію як виробників, так і переробників до нових умов»,- зазначає Мінагрополітики.

  Слід зазначити, що впровадження змін вимог до молока буде супроводжуватися аналізом розвитку ринку і ефективності державної підтримки.

  «Кінцева мета – поступове приведення вимог до якості молока – сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням», - зазначає Мінагрополітики.

  Підвищення якості молока від другого ґатунку до першого не вимагає значних витрат та може бути реалізовано за рахунок дотримання гігієни персоналу і самих тварин.

  Виробникам молока доцільно працювати над поліпшенням санітарно-гігієнічних умов праці. Молоко вищої якості коштує більше, ніж другого, різниця в середньому сягає 2 гривні та більше. А молоко – сировина екстра – класу користується підвищеним попитом. Зараз його частка в структурі закупівлі складає 15,5%, а рік тому – 13,8%. Більше того, саме молоко екстра – класу загалом є базою для виробництва молочних продуктів, призначених на експорт.

  Варто акцентувати увага також на те, що невеликі господарства можуть підвищити якість молока за рахунок кооперації. Адже тоді можна спільно закуповувати і використовувати обладнання, організовувати збут, забезпечувати ветеринарний догляд. Сьогодні через кооперативи реалізується дуже мала частка молока, хоча потенціал величезний. Нагадаємо, п’ять українських переробників молока вийшли на міжнародний ринок.