З моменту відкриття спадщини у спадкоємців постає питання: як правильно та швидко оформити свої спадкові права? Чинне законодавство встановлює термін тривалістю 6 місяців, упродовж якого спадкоємці можуть заявити про своє бажання оформити спадщину або відмовитися від неї.

  При вирішенні питання щодо доцільності прийняття спадщини слід враховувати, що спадкоємець набуває не тільки права, але й обов’язки, що належали спадкодавцеві та не припинилися внаслідок його смерті. На практиці найбільш поширеною є ситуація, коли у спадкодавця залишилось майно, банківські вклади тощо, і при цьому, відсутні будь-які майнові зобов’язання, виконання яких може «поглинути» усі залишені спадкодавцем надбання. Однак, іноді у спадкоємців виникають обставини, за яких прийняття спадщини є недоцільним.

  Як бути в такій ситуації та грамотно скористатись своїми правами?

  1. Спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі.
  2. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи із застереженням.
  3. Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця.
  4. Початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб’єктивного права на спадкування.

  Процедура відмови від спадщини передбачає подання спадкоємцем за заповітом або за законом відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Цивільне законодавство України передбачає, що відмова від прийняття спадщини за заповітом не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.

  Види відмови від прийняття спадщини:

  • безадресна, тобто, без зазначення конкретної особи, на користь якої вона зроблена. У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині.
  • адресна, в такому разі спадкоємець зазначає в своїй заяві коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова. У даному випадку наслідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з безадресною відмовою, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподіляється порівну між усіма спадкоємцями, а переходить лише до тих, які вказані ним у заяві. Відмова на чиюсь корить є нічим іншим, як відмовою з певною умовою – коли частка переходить не до всіх спадкоємців, а лише до того, хто вказаний у заяві про відмову.

  Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який указаний в заповіті. Тому, якщо заповіт складений на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною.

  Підсумовуючи вищевикладене, зазначаємо, що прийняття або відмова від прийняття спадщини – це особисте рішення, а не обов’язок спадкоємця.

  Доцільність відмови залежить від конкретної життєвої ситуації. При цьому слід пам’ятати, що життєві обставини іноді кардинально змінюються, тому особа, що відмовляється від спадщини, завжди може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини та скористатись усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.

  Щодо написання заяви про відмову від спадщини на користь іншої особи звертайтеся до нотаріуса, який надасть зразок такої заяви. При собі необхідно мати документи, що посвідчують особу (паспорт, ІПН).

  За безоплатною правовою допомогою звертайтеся за адресою: м. Жмеринка, вул. В.Брезденюка, 19, тел.: 2-28-08.

  Начальник відділу Жмеринське бюро правової допомоги В.С. Цимбал