Припустимо, орендодавець має підстави вимагати від орендаря, щоб він звільнив орендоване приміщення (закінчився строк договору оренди, орендодавець відмовився від договору через те, що орендар затримує орендні платежі). Однак орендар і не збирається виселятися із зайнятого ним приміщення. Що робити в цьому випадку орендодавцю? У нього є два шляхи. Перший – вжити якихось заходів самостійно, тобто змусити орендаря звільнити приміщення. Другий – звернутися до суду.

  Перший спосіб, звичайно, начебто набагато привабливіший для орендодавця, адже судовий процес може тривати не один місяць, плюс можливі витрати на держмито та інші витрати, пов'язані із судовим процесом. Однак чи буде цей перший спосіб звільнення свого приміщення законним?

  На практиці зустрічаються випадки, коли в договорі між сторонами застерігається: якщо орендар не звільняє приміщення, орендодавець має право сам вжити заходів, щоб в'їхати до займаного орендарем приміщення, забезпечивши заходи щодо схоронності майна. Речі орендаря за описом вивозяться на склад і повертаються згодом орендарю цілими та неушкодженими. Але іноді орендар усе одно подає до суду на орендодавця, обвинувачуючи його в самоправності та крадіжці його майна. І хоча судовий процес такі орендарі, як правило, програють, це не рятує орендодавця від зайвих витрат на адвоката, від нервування, крім того, у його пасиві – витрачання часу.

  Отже, у більшості випадків відповідь на запитання, чи можна самому орендодавцю звільнити приміщення, найімовірніше, буде негативним. Тоді варто застосувати другий варіант – звернення до суду.

  Однак, отримання судового рішення ще не означає отримання боргу за орендну плату та виселення з приміщення в цілому. Попереду ще боротьба за своє майно та процедура стягнення грошей, до якої будуть уже залучені державні виконавці. Тобто, отримавши рішення суду, виселенням займатиметься держвиконавець. І завдання орендодавця – активно йому в цьому сприяти. Тоді справа по виселенню завершиться успішно.

  Вище ми зазначали, що самостійно виселити орендаря буде не зовсім законним. Однак виселити недобросовісного орендаря або того, у кого строк оренди вже минув, навіть отримавши постанову суду, теж вдається далеко не завжди.

  У цьому випадку орендодавцю вже нічого не залишиться, як удатися до різних способів, які б допомогли прискорити виселення орендаря. Практики, які вже стикалися з подібною проблемою, дають різні поради. Одні, щоб прискорити виселення орендаря, пропонують розпочати в приміщенні капітальний ремонт або ще якось перешкодити господарській діяльності орендаря. Наприклад, якщо туалет або інші службові приміщення знаходяться окремо від офісу, закрити їх. Інші радять перекрити воду, відключити світло (тобто діяти через комунальні служби), вселити в офіс нових орендарів (нехай навіть липових), змінити замки. Урешті-решт, в орендодавця вже буде рішення суду, на підставі якого договір вважатиметься розірваним. Тобто дії, які до суду могли б розцінюватися як самоправство (припустимо, навіть, що це так), після винесення судового рішення вже не виглядатимуть такими (хоча тут теж є межа між легальністю та беззаконням і важливо її не переступити).

  На закінчення хотілося б зауважити таке. Виселення орендаря при його активній протидії цьому – справа дуже складна, але для того, щоб орендодавець у цій битві не виявився стороною, що програла, потрібно обов'язково діяти в межах закону. Ці межі ми й постаралися окреслити в цій публікації. Так що успіхів вам.

  Начальник Жмеринського бюро правової допомоги Цимбал В.С.