Коники гарцюють, вози торохтять, люди в національному вбранні ручаями стікаються до настіж розкритих воріт сільської садиби. Несуть казанки з гарячим борщем, сметану - таку густу, що ложка стоїть, не падає, духмяні пампушки, пиріжки з горохом і часником...

  Жінки на різні голоси співають: «Ой, дай Боже, сто років прожити, і в Правилівку борщі кожен рік возити!..». Як завжди, 21 вересня, на другу Пречисту, у Правилівці Оратівського району на всю силу розвернувся Всеукраїнський фестиваль борщу.

  Як кожна вдала ідея, фестиваль захоплює в свою орбіту все більше людей, все більше населенних пунктів. І «Театр на городі» відомої вінницької телеведучої Ганни Секрет завжди гостинно приймає всіх. Цього року з'їхалось стільки гостей з Вінниччини, з Полтавщини, Київщини, що на просторому подвір'ї стало тісно від людей, а на вулиці — від машин і автобусів. Та це нічого, святковий настрій ні в кого не зіпсувався, і погода не підвела.

  Свій традиційний український борщ представив народний аматорський фольклорний колектив «Кралиця» с. Носківці Жмеринського району – керівник Тетяна Ярема, вона ж була і кухаркою, яка зварила смачнючий борщ з грибами. На святковій сцені «Театру на городі» у Ганни Секрет колектив заспівав українську жартівливу пісню «Як, поїхав мій миленький на базар до рідні». Учасниками колективу було складено чудовий вірш, яким вони і презентували свою страву.

  Сорок п’ять народних аматорських колективів привезли сюди пісні і звичайно, сорок п’ять борщів, зварених за власним рецептом. «Борщик з бурячка, борщик з реберця, кругом борщика танцюю і над борщиком чаклую...». Був борщ козацький, сусідський, запашний, пісний, грибний, студентський... Пригощали всіх присутніх, кому який був до смаку. А ось членам журі можна було тільки поспівчувати, адже їм треба було спробувати всі борщі підряд. Хіба ж можна відмовлятись? Ну, нічого, як кажуть, черево — не дерево, розсунеться.

  Тут всі були рівні. Пишались на сонці столітні вишиванки, дбайливо збережені на честь рідних дідусів і бабусь, майоріли різнокольорові фартухи, очіпки, спідниці... Милували око і сучасні народні костюми, ладні чобітки. Що то за жінки українські, все в їхніх руках горить — і зварить, і спече, і вишиє, і заспіває, і затанцює, і всюди кругом-бігом встигає.

  Всі сорок п’ять кухарок були нагороджені дипломами та пам’ятними подарунками за участь у фестивалі.

  Методист І категорії з питань роботи аматорських художніх колективів Мартиновська І.В.