Пам’ятаємо, сумуємо, скорбимо…
На вічну пам'ять Ігорю М’ясківському
- Чому печаль пливе під небесами?
- Чому під сонцем журяться сади?
- Скорбота йде дорогами, стежками…
- Куди ж це ти, такий ще молодий?
- Такий ще молодий М’ясківський Ігор
- За обрій чи у вічність відійшов…
- Спекотний день, але у серці – крига,
- Ще ж не стоптав, козаче, підошов.
- Ще ж можна було довго ряст топтати
- У жмеринському рідному краю…
- Немає з нами друга, депутата,
- Замовкли навіть птахи у гаю,
- Бо вже не стало того музиканта,
- Що музику любив і розумів,
- Вділила доля розуму й таланту
- Але біду здолати не зумів.
- Зірки згасають у спекотнім серпні
- За видноколом жмеринських полів…
- Прийшла біда, не витримало серце,
- Так порожньо у хаті й на землі.
- А нам тебе довіку пам’ятати…
- Висловлюєм родині співчуття.
- Вклонімось патріоту - депутату.
- Був чоловік, немає вороття.
- Лиш пам'ять не вмира, живе роками,
- Живуть слова любові й доброти.
- Михайлович, твій образ завжди з нами,
- Прости нам, Ігор, тричі нам прости.
Серпень 2017
Жанна Дмитренко і весь депутатський корпус Вінницької обласної ради