Найточніша інформація – інформація з перших рук. Це журналістська аксіома. І такої інформації суспільство нині дуже потребує, аби не погрузнути в домислах, інсинуаціях, а нерідко й вигадках чи просто плітках. Тому на Вінниччині започаткований новий формат спілкування голови ОДА з засобами масової інформації – розширене інтерв’ю по кожному району окремо. Сьогодні розмову на животрепетні теми Жмеринського району із головою ОДА В.В.Коровієм ведуть редактор «Жмеринського меридіана» М.М.Райчук та редактор ефірного радіомовлення «Обрій» О.С.Фальфушинська.

  — Валерію Вікторовичу, минулий рік був успішним для області, це приємно. Тому перше запитання «ввідне»: з чим конкретно Вінниччина завершила минулий рік, з чим перейшла в рік нинішній, чого чекати в найближчому майбутньому?

  — Взагалі 2016 р. мав дуже чітко виражену особливість. Він був пов’язаний із певними процесами, які, можна сказати, діаметрально протилежні. Досить непроста суспільно-політична ситуація. Значною мірою вона пов’язана з окремими рішеннями, які неоднозначно сприймались у суспільстві. Плюс продовження війни проти України.Відчувається втома людей від цієї проблематики. Люди дуже прагнуть позитиву: позитивних дій, позитивних рішень. Ми це чітко відчували, але життя постійно підкидає якісь проблеми. З іншого боку, якщо проаналізувати мову цифр, то 2016 р. був найкращим роком за всю новітню історію Вінницької області. Це був рік великих здобутків, бо Вінниччина продукувала найбільший вал сільськогосподарської продукції.Але найперший якісний чинник: на аграрному ринку почали спрацьовувати конкурентні механізми. Зростання сільськогосподарського виробництва не було пов’язане зі стрімким зростанням цін. Почали працювати нові логістичні центри, вперше дуже високий вал не супроводжувався картельною змовоюі спекуляцією на ринках обмеженим колом покупців, як було в попередні роки.

  Це дало змогу зробити поточну капіталізацію аграрного бізнесу Вінниччини в межах 80 млрд грн. Це, щоб ви розуміли, транспорт, робота залізниці, виплачені зарплати, надходження місцевих податків. І тому 2016 р. був найуспішнішим у частині формування місцевих податків, тому що бюджетна децентралізація плюс фактор, про який я говорив, дали змогу в 2016р. спрямувати у бюджет розвитку області майже 2 млрд грн. Для порівняння: два роки тому ця сума була в десять разів менша.

  Вінниччина почала виглядати як невеличкий будівельний майданчик. За нашими підрахунками, загальна кількість об’єктів бюджетної сфери, на яких проводилися будівельні роботи, досягла 600 різноманітних проектів, починаючи від заміни вікон, придбання меблів, і завершуючи ремонтом доріг. З приходом нового уряду вдалося розблокувати те, що було заблоковано протягом останніх п’яти років.

  Це,наприклад,проведення середньострокових ремонтів доріг.Служба автомобільних доріг не була готова до такої політики. Тепер ведемо дужеактивну роботу, пов’язану з підготовкою проектно-кошторисної документації. Вже виготовлено її на 180 км капітального ремонту доріг, 10 мостів.

  Маємопрограму ремонту доріг на 2017 р. майже на 2 млрд грн. До речі,на ділянці дороги, яку називаємо «Сталінською» і яка йде в бік Могилева - Подільського, наступного року вже починається проведення серйозних робіт.

  Дуже непогано спрацювала торік переробна промисловість, динаміка приросту продукції - плюс 12%.

  Якщо подивитисяна строкатість експорту продукції, то бачимо що санкції Російської Федерації пішли на користь нашим підприємствам, тому що на нинішній день Вінницька область експортує продукти харчування - олію, молоко, а цього року ще й цукор - у Шрі Ланку, Індію. Це закладає основу на 2017- й рік. Хотів би сказати, що після стрімкої девальвації 2015 р. весь споживчий ринок знаходився в стані шоку, а починаючи десь із квітня - травня минулого року, ми почали відчувати пожвавлення на споживчому ринку і покращення споживчих настроїв. Люди знову стали купувати будівельні матеріали, побутову техніку, взуття, і це пожвавлення в сфері роздрібного товарообороту, тому що в порівняльних величинах бачимо зрушення з мертвої точки. На сьогодні це десь плюс 4%. Підкреслюю, в порівняльних цінах. Тобто це кількісне зростання роздрібного товарообороту, і це дуже позитивний чинник.

  Якщо фундаментально дивитися на 2016 р., можу сказати, що це був рік, в якому були створені підвалини, щоб застабілізувати соціально - економічну ситуацію у Вінницькій області, і по суті зроблено перший крок, щоб ми могли тим процесам, які пішли в 2016 р., дати змогу перерости в якість. Бо скільки б ми не говорили про кількісні здобутки в промисловості, аграрному секторі, якщо їх не будуть відчувати прості люди в частині зростання реальних доходів, дуже важко вести якісь предметні дискусії щодо цього.

  Дуже непросто працювати в нинішній ситуації. Ось говоримо про відремонтовані сквери, майданчики, дороги, лікарняні заклади як то Пироговка, кардіологічне відділення, обласна дитяча лікарня, гінекологічне відділення, а коли включаєш центральні телеканали, бачиш шоу, які часто зводяться до того, що ми, українці, не спроможні управляти власною країною. Тому нерідко перебуваємо в таких ситуаціях, коли, роблячи свою роботу, треба ще робити якісь політичні заяви, які суперечать певним ідеологічним догмам, які чуємо в Україні.

  — Продовжимо розмову про позитив. Почули новину про ремонт «Сталінської» дороги і хочемо уточнити: роботи будуть вестися ближче до Могилева-Подільського чи про всій протяжності, по Жмеринському району також?

  — На сьогоднішній день розроблена проектно-кошториста документація. Зрозуміло, що не стане одна бригада і буде робити цю дорогу від початку до кінця. Будуть здійснюватися ремонтні роботи спочатку на найбільш уражених ділянках, але за три роки треба повністю зробити ремонт дороги.

  — Ще один позитив і пов’язаний із ним негатив. Цьогоріч Вінниччина справді виглядала дуже непогано на тлі держави зі своїми рекордними урожаями пшениці. Ви сказали, скільки людей отримали від цього вигоду. Є у Жмеринському районі Мартинівський спиртовий завод, ще недавно бюджетоутворююче підприємство. Працює на зерні. Але вже ось три роки стоїть. Є спосіб зрушити все з мертвої точки?

  — Можу вам сказати, що система Укрспирту найбільш корумпована в Україні. П’ять років тому у всіх спиртових заводів, у тому числі й уМартинівського, забрали право юридичної особи, зробили філіалами,і вони напряму підпорядковуються Києву.Для чого це було зроблено? Для того, щоб централізовано, прикриваючись різноманітними лозунгами, унеможливити вплив місцевої влади на ефективність роботи підприємств.І це питання не тільки Мартинівськогоспиртового заводу. У нас є компанія «Немирів». Немирівський спиртовий завод - суперсучасне виробництво. А спирт завозиться з Тернопільської області. На наше запитання, чому не завантажуєте Немирівський спиртовий завод, у якого є постійний споживач, відповідь, чесно вам скажу, просто не надходила. Я далекий від того, щоб стверджувати, що ситуація безвихідна - абсолютно ні. Позиція ОДА проста й однозначна:ми підтримуємо урядовий проект, внесений до Верховної Ради України, про виключення з переліку підприємств, які не підлягають приватизації, підприємства Укрспирту. Вирішення цієї ситуації вбачаю в необхідності найшвидшої приватизації спиртових заводів. В Україні є цілий рядкомпаній, які під інвестиційні зобов’язання будуть зацікавлені в приватизації Мартинівського спиртозаводуізабезпечать його нормальну роботу. До речі, коли мова заходить про це, я включаю Верховну Раду і слухаю дискусію. Відразу бачу, хто лобіює питання, безвідносно до того, в якій фракції перебуває. Думаю, що це буде черговий скандал на зразок того, який чули по Онищенку. Усе зводиться до криків, що це, мовляв, державне і має належати державі, а насправді воно виглядає так, що в один прекрасний день на спиртовий завод привозять директора, який ні з ким не погоджений. Він представляє якусь фінансово-промислову групу. Потім на це підприємство завозяться чи то зерно, чи меляса на давальницьких умовах, а вироблений спирт невідомо куди дівається. Усе закінчується тим, що через рік фіскальні служби виявляють «лівий» спирт... Знову на підприємстві величезніборги, податкові недоїмки, штрафи. Підприємство підтягується до банкрутства і на нього через якийсь час приходить новий директор. Завдання те ж: украсти по тіньовій схемі. Точно знаю, що компанія «Немирів» зацікавлена у закупівлі трьох спиртозаводів. Вона на аукціоні ці підприємства б викупила. Гроші пішли б у бюджет, взяті були б інвестиційні зобов’язання,і не треба було б везти спирт із Тернопільщини, коли можна дати роботу Мартинівці, Немирову і Калинівському району.

  — Коли ми в газеті дали оголошення про те, що готується інтерв’ю з головою ОДА і мешканцям району, хай і непрямо, можна взяти в ньому участь, першим запитанням, яке надійшло, було запитання, що стосувалося перевезення пільговиків залізницею. Ви знаєте, дирекція залізничних перевезень погрожує скоротити кількість електричок через непроплату коштів за пільгове перевезення пасажирів. Яким бачите вирішення цієї проблеми?

  — Ми повинні вести чесний діалог. Відбулася бюджетна децентралізація. Ця фінансова піраміда перевернулася в інший бік. Якщо, наприклад, у 2014 р. місцеві бюджети були 3 млрдгрн, - це по загальному фонду власних доходів, то тепер 6 млрдгрн. Причому в найкращому становищі міста обласного значення.У 2016 р. була скасована державна субвенція на пільгові перевезення пасажирів у приміському і міському транспорті. Позиція голови ОДА тут чесна і відкрита. Ми беремо на себе зобов’язання покрити пільгове перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжміських автобусних маршрутах. Одна Вінницька область була ініціатором цього процесу. Ми виділили 5 млнгрн і закрили великий блок питань, пов’язаних із перевезенням учасників бойових дій, сімей із дітьми -сиротами і т. ін. Аналогічно і місцеві бюджети, в. т. ч. бюджети міст обласного значення, повинні були виділити кошти на залізницю.

  На жаль, по Жмеринці це питання не врегульоване досі. Я веду постійний діалог із Південно-Західною і Одеською залізницями.Для нас принциповим є питання знайти порозуміння із органами місцевого самоврядування. Учора я мав розмову із Жмеринським міським головою. Бачу його прагнення вирішити це питання, але це повинен бути рух назустріч одне одному. Мова не йде про великі фінансові ресурси. Мова йде про символічні кошти, які все ж повинні бути спрямовані. На превеликий жаль, сьогодні лише дві території не виділили гроші на перевезення, в т.ч. і місцевий бюджет м. Жмеринки. Тому, звертаючись до міського голови і депутатського корпусу, треба знайти розуміння, щоб рухатися далі. Ми виділяємо 7,5 млнгрн з обласного бюджету на ті перевезення. Місто Вінниця виділило 10 млнгрн на компенсацію. Не розумію, чому Жмеринка не може виділити асигнування на це. Може, питання вирішиться не відразу, але принаймні підставити плече треба.

  — Наступне запитання про жмеринський автовокзал. Його вже багато років немає і це велика проблема передусім для мешканців сіл району, які не мають де дітися в дощ і холод. Тому вони приходять із претензіями до районної ради. Питання озвучувалося на сесіях райради. Але воно непідйомне для району...

  — Ми повинні чітко зрозуміти, що система ВОПАС приватизована ще двадцять років тому.Те, що вважаємо автобусними станціями, насправдіє акціонерне товариство. І там немає бюджетних грошей. Громадськість у Жмеринці піднімає важливе питання. Це може бути комунальний заклад, приватний заклад. Але давайте погодимося, що не приїде з Києва чи Вінниці хтось і почне будувати автостанцію у Жмеринці. Тому треба підставити плече. Якщо це буде комунальний закладі буде розроблена проектно-кошторисна документація, ми питання будемо розглядати і помагати. Тобто інструменти є, але відповідь на ваше запитання криється в простій речі: все у ваших руках, у руках громади.

  — Нещодавно в районі відбулася позачергова сесія, яка фактично розглядала одне питання – питання госпітальних округів. А суть у тому, що в першому варіанті Жмеринка у списку госпітальних округів була, а з другого «випала». Є змога повернути її туди назад? Яка Ваша думка?

  — Із самого початку хотів би всіх заспокоїти. Оця хвиля дискусій і непорозумінь, яку ми спостерігали,– це результат надзвичайно погано організованої роз’яснювальної роботи по лінії Міністерства охорони здоров’я. Щоб ми розуміли, госпітальний округ – це не юридична особа, не лікарня, не госпіталь. Це функціональне об’єднання медичних закладів, які повинні координувати свою роботу. Якби людям розказали, що це таке, ніяких запитань би не було. Коли вийти на вулицю і запитати людей, чи задоволені рівнем охорони здоров’я, 98% скаже: ні. На запитання,чи потрібно щось робити,відповідять: так. Тому чому будь - які способи щось зробити, обертаються зворотнім процесом? Бо люди бояться, щоб не було ще гірше. І тут запитання для всіх: як переконати людей,що ті заходи, які будуть зроблені, підуть усім на користь? Ніхто лікарень не буде закривати і відкривати. А по Жмеринці взагалі великі плани. Торік ми не кинули напризволяще колишню залізничну лікарню. Ми її взяли на фінансування з обласного бюджету. І в цю лікарню відновного лікування хочемо ввести 10 млнгрнчерез державний фонд регіонального розвитку, щоб провести ремонт і рухати лікарню в прив’язці до третього рівня охорони здоров’я. Що таке третій рівень? Це наші обласні заклади, де проводяться операції на кінцівках, ендокринологічний диспансер, травматологія, кардіологія. Ідею відновного лікування в Жмеринці будемо рухати і робити все, щоб вона розвивалася.

  А дискусія, яка піднялася, - другий рівень, – це колишні ЦРЛ. Хотів би зазначити, що цього року з першого липня планується реформа первинної ланки. Міністерство охорони здоров’я планує змінити територіальну прив’язку людей до сімейного лікаря. Тобто людина, що проживає в Жмеринці, може мати сімейного лікаря, наприклад, у Станіславчику або навпаки. Кошти, які зараз ідуть на первинну ланку через бюджет,будуть акумульовані в Державний фонд страхової медицини. Це складний механізм, те, над чим треба працювати. Натомість вкинута тема, пов’язана з госпітальними округами, дезорганізувала і без того непросту роботу системи охорони здоров’я. Ніхто нічого не закриватиме, але лікарні повинні будуть доказати ефективність роботи. Кошти, які виділяє держава, повиннійти на вилікування пацієнта, а не наутримання лікувального закладу. Ічимшвидше до цього дійдемо, тимкраще буде всім.

  Щодо госпітальних округів хочу заспокоїти Жмеринку. Зараз готуємо деякі пропозиції, які винесемо на розгляд громад. Наприклад, як взаємодіють Шаргород і Жмеринка, Бар і Жмеринка. Ваші території зручні в логістичному плані і розглядаються як центри реорганізації системи охорони здоров’я в майбутньому.

  — На запитання про лікарню відновного типу Ви вже відповіли, тому перейдемо до теми децентралізації. Нині вона обговорюється здебільшого на рівні територіальних громад. Але люди хотіли б знати більше. Наприклад, що буде з районами, з районними радами, скільки буде повітів і де розміщуватимуться повітові центри...

  — Ми рухаємося по системі,наближеній до польськоїмоделі. Польща безболісно пройшла етап формування гмін, але вона до цього йшла сім років. Спочатку була передача адміністративних повноважень, а вже потім питання територіального устрою. Нині у нас мова не йде про територіальний розподіл, мова йде про децентралізацію. Ще не так давно ніхто й подумати не міг, що реєстрацію місця проживання фізичної особи будуть здійснювати сільські та селищні ради. Торік на місцевий рівень передали реєстрацію нерухомого майна. Величезна частина функцій, пов’язаних із субсидіями, передається на місця. Аналогічно й система будівельно-архітектурного контролю. Оце все називається передача адміністративних повноважень у рамках децентралізації. З 2015 р. проводиться бюджетна децентралізація. За цих два роки все перевернулося. Обласний бюджет, наприклад, займає лише десяту частину від кількості місцевих бюджетів. Тоді питома вага обласного бюджету сягала 30%, а зараз – 10%.

  Що показала бюджетна децентралізація? Що в найкращому стані потужні територіальні громади.

  Маленькі громади часто не знали, що робити з тими грішми, які до них ішли, бо вони не фінансують освітянські, культурні, медичні заклади, - це все фінансує район. З минулого року в нинішній перейшло 1 млрд 240 млн грн. Великі фінансові ресурси закумульовані на місцях і стоїть питання, як створити інструменти, щоб вони працювали. Законодавець наш запропонував механізм – добровільне об’єднання громад. Тепер питаннями освіти,охорони здоров’ֹя, культури, соціальним захистом будуть опікуватися саме вони. Ваша об’єднана Северинівська громада, наприклад, зараз набуваєв бюджетному плані ознак міста обласногозначення, як Жмеринка. Це потужний стимул для розвитку територій. Звідти запитання: а що буде робити район? Ну,наприклад, за відділом освітизалишається основна його функція – контроль за організацією освітянської галузі. РДА будуть позбавлятися невластивих їм функцій. Зміни, внесені до Конституції, передбачають трьохрівневу систему організації влади: область або регіон, район або повіт і громада. Питання ліквідації районів взагалі не ставиться.

  Мова йде про видозміну системи влади на районному рівні. РДА будуть поступово перетворюватися з органу контролю і керівництва в орган, який надає послуги. У РДА також залишаться функції,делеговані їм як органам виконавчої влади. Залишаться мобілізаційна,оборонна робота, система надзвичайних ситуацій, дорожна служба, сприяння залученню інвестицій і т.ін.

  — Жмеринський район – найбільший у області. Має багато шкіл, але в багатьох мало дітей. Рано чи пізно стоятиме питання закриття або зміни їх статусу. Питання надзвичайно болюче. Це тиха драма в учительських колективах,сім’ях. Та й населення категорично проти будь-яких змін у цьому питанні. Як бачите вихід із непростої ситуації?

  — Ми повинні дати самим собі чесну відповідь на запитання: це й процес об’єктивний, чи ні? А якщо об’єктивний, то обумовлений старінням населення у Вінницькій області. Це проблема не тільки України, це загальносвітова технологічна ситуація.У нас на селі кардинально змінюється система економічного укладу, там уже не треба так багато фізичної людської праці. На Вінниччині із 700 тис. чол. працездатного населення в сільському господарстві працює 10 %. А в класичному розумінні це 2 - 3%.

  Може, не так стрімко, але процес іти буде. Змінюється структура сільського населення. Молоді люди переміщуються в великі промислові центри у пошуках роботи. У деяких районах Вінниччини смертність перевищує народжуваність вдвічі. Тому виникає запитання: що робити з школами? Люди не бачать альтернативи, і в цьому найбільша біда. Посилюються страх і розпач,тому вони кажуть: ми не будемо закривати школи. Але в нас щороку закривається до 20 шкіл, бо немає дітей. Треба шукати альтернативу.

  Вона криється в тому, що слід чітко розуміти розмежування трьох рівнів шкіл. Дітям треба створювати умови для отримання доброї освіти, а то в нас є район, де торік на золоті медалі претендувало 25 учнів. На ЗНО жоден не підтвердив такого високого рівня знань. На вже названу вами проблему накладається й ця - якість освіти загальноосвітньої школи. Є ще одна – репетиторство. Воно існує тому, що наша школа дітям не додала знань до загальнодержавного стандарту. Ми зіткнулися також із таким фактом, що мешканці сіл навколо Вінниці, де є школи, вважають за потрібне возити дітей у обласний центр, бо там дають якісну освіту. Тому відповідь на ваше запитання така: треба давати людям альтернативу, треба займатися загальноосвітніми школами, щоб діти були конкурентними для вступу у виші. І до цього треба підходити професійно.

  — Наступне запитання стосується не тільки Жмеринського району. Це тема еміграції молоді, талановитої, професійно підготовленої, але такої, яка не може працевлаштуватися в Україні. Частина її відверто декларує небажання повертатися додому. Як бачите вирішення цієї проблеми, бо вона актуальна і на Вінниччині?

  — Ми всі чудово розуміємо, з чим усе це пов’язано. Пов’язано із надзвичайно складною суспільно-політичною ситуацією. Це раз. Країна знаходиться в стані війни – два. Фінансова криза, девальвація, яка звела нанівець заощадження населення, і т. ін. Люди хочуть заробляти там, а витрачати тут. Але це не постійний процес. Ми просто знаходимося в кризовому стані. А ситуація на ринку праці сьогодні дуже неоднозначна. Ось компанія Барлінек модернізує завод. Їй потрібно 300 робочих місць, 80% із яких спеціалізовані. З кваліКомпанія витрачає велику суму коштів на те, щоб людей підготувати, навчити. На нашому ринку нині дуже багато низькокваліфікованої робочої сили. Ми на нинішній день працюємо з кількома компаніями, які потребують такої робочої сили. У Вінниці ми плануємо розмістити такі виробництва, де б люди знайшли роботу і не виїжджали за кордон збирати апельсини чи полуницю. Це на певному етапі вирішило б їх проблеми і сім’ї б не розпадалися.

  Загалом за всіма показниками торік Вінницька область була найкраща в країні. У бік Ладижина починаємо будувати потужний біогазовий комплекс, буде проінвестовано ще 500 млн дол., створено 3 тис. робочих місць. Південно - східна частина області працюватиме, як годинник. А ось вашу територію треба оживити. Треба потужного інвестора чи точки потенційного зростання, які б дали поштовх до позитиву.

  Розмовляла М.М.Райчук , газета "Жмеринський меридіан"