Зміни в оплаті праці з 1 січня 2017 року
  Що змінюється в порядку оплати праці з 01.01.2017 року?
  Які штрафи передбачені за їх порушення роботодавцями?
  Застосування мінімальної зарплати для оплати праці

  З 1 січня 2017 року в Україні змінюється значення самого терміну «мінімальна зарплата». Ця державна гарантія працівників буде стосуватися не окладу (тарифної ставки), а заробітної плати працівника за місяць в цілому.

  Таким чином, роботодавець зобов’язаний буде щомісяця виплачувати працівнику із повним робочим днем заробітну плату у мінімальному розмірі, яка може складатися з:

  • окладу,
  • систематичних премій,
  • інших постійних доплат (окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат).

  Це передбачено новою статтею3-1 Закону про оплату праці. І виконувати її потрібно буде як юрособам, так і на фізособам - роботодавцям.

  Зверніть увагу!

  Таке правило не буде працювати у випадках укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником в повному обсязі місячної/годинної норми праці!

  У цих випадках мінімальна заробітна плата виплачуватиметься пропорційно виконаній нормі праці.

  Тобто, якщо працівники були у відпустках чи на лікарняних, або на підприємстві був простій не за виною працівника, або він є зовнішнім сумісником, а також у випадку встановлення неповного робочого часу, - правило нарахування зарплати не нижче мінімальної не працюватиме. А буде працювати правило нарахування зарплати на рівні мінімальної зарплати пропорційно відпрацьованому часу (див. Приклад 2).

  А от коли працівник прийнятий на повний робочий день, але фактично працює менше – це буде порушенням.

  За таке порушення може бути застосовано штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2017 році – 32 000 грн.).

  Крім цього, без змін залишилася ст. 12 Закону про оплату праці. Згідно з цією статтею, норми оплати праці* і гарантії для працівників**, а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Тобто, працівник, крім права на мінімальну зарплату, продовжує мати право на доплати, збереження середнього заробітку тощо, у випадках, передбачених трудовим законодавством.


  * За роботу в надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні, у нічний час, за час простою, який мав місце не з вини працівника, при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, працівників молодше 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо.
  **Оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших
спеціальностей; для донорів тощо.

  За ч. 2 ст. 12 Закону про оплати праці ці норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП, є мінімальними державними гарантіями. Тому у листі від 26.09.2016 р. №9695/1/4.3-ДП-16 Держпраці дає підстави вважати, що штраф у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, вона застосовуватиме і в разі недотримання цих інших умов оплати праці. Таке вже було щодо відповідальності за не проведення індексації зарплати (лист Держпраці від 19.05.2016 р. №5548/4/4.3-ДП-16).

  Приклад 1. На підприємстві працівнику встановлено посадовий оклад з 01.01.2017 р. - 1600 грн. Жодних інших виплат не передбачено. Відпрацьовано всі робочі дні січня.

  За січень 2017 р. підприємство має нарахувати зарплату на рівні 3200 грн. (на підставі окладу у розмірі 1600 грн. та доплати у вигляді різниці між сумою мінімальної зарплати та встановленого окладу 1600 (3200 – 1600). У такому разі нараховувати ЄСВ потрібно буде саме на фактично нараховану зарплату за січень 2017 року, оскільки вона не менша мінімальної. Так, розмір нарахування ЄСВ за січень 2017 року становить 704 грн. (3200 грн. *22%). У звіті з ЄСВ нарахування ЄСВ будуть відображені в одному рядку, в якому показана нарахована зарплата.

  Приклад 2. На підприємстві працівнику встановлено посадовий оклад з 01.01.2017 року - 1600 грн., жодних інших виплат не встановлено. Відпрацьовано тільки 10 робочих днів січня. З 01.01.2017 по 12.01.2017 р. він перебував у щорічній відпустці. Розмір відпускних за час відпустки 1000 грн. Зарплату за відпрацьований час січня нараховано у розмірі 800 грн. (1600 : 20 р.д. * 10 р.д.).

  Оскільки розмір окладу менше 3200, то за січень підприємство має нарахувати працівнику зарплату на рівні мінімальної зарплати пропорційно відпрацьованому часу: 1600 (3200 : 20 р.д. * 10 р.д.).

  Тож за січень 2017 року буде нараховано: 1600 + 1000 = 2600 грн. Нараховувати ЄСВ потрібно буде на рівні мінімального страхового внеску. Так, розмір нарахування ЄСВ за січень 2017 року становить 704 грн. (2600 *22% + ((3200 грн. – 2600)*22%)).

  У такому разі у звіті з ЄСВ донарахування ЄСВ будуть відображені під кодом нарахування 13.

  Довідково!

  Розмір мінімальної заробітної плати вже не буде змінюватися протягом року залежно від перегляду прожиткового мінімуму.

  Але, як і раніше, він буде встановлюватися ВРУ не рідше одного разу на рік у Законі про Держбюджет. За Держбюджетом на 2017 рік її розмір становить 3200 грн.

  Система оплати праці

  Заробітну плату або посадові оклади вже не будуть розраховувати на основі мінімальної заробітної плати.

  Визначати їх потрібно на рівні не нижче за прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року (у 2017 році – 1600 грн.).

  Також, у новій редакції викладено КЗППта ст. 6 Закону про оплату праці. Згідно з ними, замість єдиної тарифної системи оплати праці в Україні з'являться різні: тарифна та інші системи, які формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

  Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів має затвердити КМУ, а порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик - Мінсоцполітики. Тож найближчим часом нас чекатимуть як мінімум два нових і дуже важливих нормативних документи в сфері оплати праці та трудових відносин.

  У багатьох роботодавців виникає питання: чи можна якось уникнути виконання зазначених норм? Чи обов’язково при складанні штатного розпису дотримуватися тарифної сітки?

  Відповідь на це запитання містить останній абз. нової редакції ст. 96 КЗпП: колективним договором або наказом керівника підприємства можуть встановлюватися інші системи оплати праці. Але колдоговір або наказ видаються тільки після проведення консультацій профспілки або вільно обраними і уповноваженими представниками працівників.

  Тобто роботодавець з трудовим колективом можуть придумати власну систему оплати праці і це буде цілком легально. Але і в цьому випадку слід буде дотримуватися норм щодо мінімального розміру заробітної плати і мінімального розміру посадового окладу!

  Зверніть увагу ті, в кого є колективні договори! Пунктом 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону №1774 вказано, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина у колективних договорах та угодах усіх рівнів.

  Сторонам, які уклали колективні договори і угоди, у тримісячний строк потрібно привести їх норми у відповідність із Законом № 1774 згідно із законодавством.

  До внесення змін до колективних договорів і угод усіх рівнів щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у розмірі 1600 грн.).