Герою-морпіху Ярославу Христюку сьогодні, у День Морської піхоти України, відкрили пам’ятник у Жмеринці за ініціативою його побратимів.

Інна Цимбал Цимбал Інна, начальник Жмеринської районної військової адміністрації

Навіки 26 річний Герой, застиг у бронзі на площі, де увіковічнено памʼять жмеринчан багатьох поколінь, що захищали у боях незалежність держави.

Ярослав Христюк був морським піхотинцем 36 окремої бригади морської піхоти, командир відділення батальйону морської піхоти.

Герой посмертно став повним кавалером ордену «ЗА МУЖНІСТЬ». І це прирівнює його до звання «Героя України».

Мати Юлія Іванівна розповідає, що її син, який 18 річним ще у 2014 році став на захист держави, за увесь період сміливої боротьби з окупантом, нагороджений ще 11 бойовими відзнаками за мужність, патріотизм, відвагу. І родина свято зберігатиме усі разом уже 14 відзнак.

Він загинув ще навесні 2022 і до цього часу покоїться у землі, на якій звірствують окупанти.

За час проходження служби з 2014 року по 2022 рік за проявлений героїзм нагороджений 14-ма нагородами, серед яких:

– Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

– За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня

– Почесний знак «Маріуполь. Відстояли Перемогли»

– Хрест «За Заслуги»

– За висадку десанту

– За далекий похід

– Хрест бойового братерства

– Медаль «Захиснику Вітчизни»

– Орден «За Мужність ІІІ ступеня»

– Орден «За Мужність ІІ ступеня»

– Орден «За Мужність І ступеня».

Мати Героя Юлія Іванівна наголосила, що її син – втілення мужності, справедливості, сили характеру. Який завжди йшов першим, який беріг життя. Він був командиром, він рятував побратимів.

Сестрички Героя, Яна та Юля, з теплотою згадували Ярослава, який замінив їм батька, був для них опорою, взірцем.

Слова гордості за мужніх українців, які відстоюють державність, висловила народний депутат Ірина Борзова Ірина Борзова та вклонилася матері Героя.

Перша вчителька, класний керівник, побратими, рідні, – усі стверджували, що Ярослав був сильною та харизматичною особистістю. Він не вагаючись пішов боронити Україну.

Ярослав був наречений «Пташки». На Азовсталі вони заручилися. Трепетне відео наречених облетіло усі простори Інтернету.

«Війна дала мені тебе, а ти показав мені що таке справжнє кохання, вірність, побратимство. Що таке бути справжнім воїном, напарником і другом… Ти навчив бути вірною своїй війні, а вона в мене тебе забрала… І з неба ти навчив мене бути сильною, непохитною, незламною вже нічим, сталевою… Ти не любив, коли я плачу, опускаю руки… І я не плачу, я борюсь! За двох!, – поділилася щемливою історією кохання з нашим земляком Ярославом Христюком Катерина Поліщук з позивним «Пташка», яка разом з ним тримала оборону Маріуполя, «Азовсталі» і пройшла полон.

Низько схилиляємо голову перед подвигом нашого Героя і всіх оборонців, які загинули за нашу свободу. Ми повинні об’єднатися так, як навколо нас об’єднався весь світ. Ми повинні відмовитися від всього буденного і відставити його на потім. Ми повинні навчитися зупинятися під час хвилини мовчання, допомагати наший військовим та бути гідними українцями.

На жаль, багато Героїв зі Жмеринського району загинули у цій війні, а ще є значна кількість тих, до кого мами не можуть на могилу принести квіти, великодню писанку чи паску.

Низько вклоняюся перед подвигом Героя! Вірю, що територія, де похований вірний син України, буде українською!

Пам’ятаємо! Молимося! Об’єднуємося заради Перемоги!

Слава Україні!

Сталеві – вірні завжди!