Успішний контрнаступ української армії став болючим ударом для окупантів, які намагаються будь-якою ціною утримати захоплені території. Для досягнення цих цілей армія РФ вдається до терористичних методів – фактично бере в заручники жителів окупованих територій, щоб використовувати їх як прикриття і сповільнити просування наших військових.
“Живий щит” як метод ведення війни.
Дотримання законів і звичаїв війни ніколи не входило у число пріоритетів армії РФ. Нападаючи на сусідні країни шляхом розв’язання гібридних або повномасштабних воєн, російські війська діяли терористичними методами, не рахуючи втрат серед мирного населення.
Повномасштабне вторгнення в Україну не стало винятком. Окупанти утримують захоплені території, у тому числі за допомогою “живого щита” з мирного населення. Ця тактика була використана у багатьох українських містах, які перебувають під контролем Росії. Військовослужбовці РФ розміщують артилерію у цивільних об’єктах і з цих позицій намагаються обстрілювати ЗСУ. Таким чином, окупанти зв’язують руки українській армії, для якої вкрай важливо уникнути втрат серед мирного населення.
Варто зазначити, що йдеться не про дії окремих підрозділів ЗС РФ, а про штатний елемент і державну політику Росії у тактиці із захоплення територій. Підтвердженням цього є заява президента РФ Володимира Путіна, зроблена ним 4 березня 2014 року на прес-конференції в Ново-Огарьово.
«Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян, і нехай спробує хтось із числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а ззаду. Нехай вони спробують стріляти у жінок та дітей. Я подивлюся тих, хто віддасть такий наказ в Україні», – сказав тоді кремлівський диктатор.
Путін – не перший керівник країни-терориста, який використовує таку тактику при веденні війни. За словами військового експерта Олександра Коваленка, аналогічні методи застосовувалися з часів Радянського Союзу.
“Це тактика і стратегія РФ, що використовується для зменшення кількості втрат серед особового складу. Свій початок вона бере з війни в Афганістані. Росія розміщувала війська в Кабулі біля цивільних об’єктів. Те саме відбувалося в двох Чеченських війнах – підрозділи базувалися в школах і дитсадках. До цього були гібридні конфлікти, в яких використовувалася та ж тактика, наприклад, у Карабаху, Придністров’ї, Грузії, Абхазії та Південній Осетії, Сирії. Бойові дії там відбувалися за тим самим терористичним сценарієм, а для прикриття використовувалися житлові багатоповерхівки та інші цивільні об’єкти“, – каже Олександр Коваленко.
Окрім базування в місцях скупчення мирного населення, ЗС РФ вдаються до ще більш підлих методів прикриття себе “живим щитом”. Наприклад, використовують так звані “живі колони”. Після виведення з ладу мостів на Херсонщині окупанти почали використовувати для перекидання військової техніки понтонну переправу та понтонний міст. На ці ж шляхи вони “зганяли” і цивільні автомобілі в якості прикриття для своєї техніки.
Ще один приклад – захоплення Запорізької атомної електростанції. Російські війська використовують ядерний об’єкт для розміщення на його території складів із боєприпасами, ремонтної бази та військової частини. Крім того, здійснюють систематичні обстріли станції. Під загрозу ставляться життя десятків тисяч людей, які проживають в Енергодарі та прилеглих до нього населених пунктах.
(За м-лами видання Realist.online).