Герб Жмеринського районуПрапор Жмеринського району
Герб Жмеринського районуПрапор Жмеринського району

Районний центр м. Жмеринка

Адреса Жмеринської районної державної адміністрації:
  Пош. інд. 23100 м. Жмеринка вул. Б. Хмельницького, 14
  Код 04332 Телефон: 5-00-10, факс: 5-00-15
  Електрона пошта: : E-mail: rda_gmer@vin.gov.ua

   Загальні відомості про район
  Дата утворення: 7 березня 1923 року
  Площа: 1, 13 тис.кв.км. (112,7 тис.га) 0,2 % від території України
  Відстані: від м. Жмерика до м. Вінниці залізницею 40 км. Автошляхом 45 км

Географічні дані:

  Жмеринський район знаходиться у західній частині Вінницької області України, а з точки зору фізико-географічного положення він відноситься до правобережної лісостепової зони південно – західної частини України.

  По території району протікають річки Рів, Рівець, Мурафа. Мурашка, їх притоки спокійні, тихоплинні, повноводні. Нерідко вони утворюють плеса ставків. Ріка Рів – притока Південного Бугу, Мурафа і Мурашка – басейн Дністра.

Кордони: На півночі район межує з Літинським та Вінницьким, на півдні – з Шаргородським, на заході – з Барським, на сході – з Тиврівським районами області та Хмельницькою областю.

Адміністративно-територіальні одиниці;

  Міст обласного значення – одне ( м. Жмеринка)
  Міст районного значення – не має
  Селищ міського типу – одне (смт Браїлів)
  Сільських населених пунктів: 68

Чисельність наявного населення станом на 01.01.2015 року 34,9 тис.чол

 . 0,08 % від населення України
  у тому числі:
  сільське 30,2 тис.чол.
  міське 4,7 тис.чол.

Коротка історична довідка

  Історія району має дуже давнє минуле. Перші письмові звістки про населення на території сучасного Жмеринського району припадають на кінець 15 століття. Це села, які заснували козаки – втікачі від феодального гніту: Демидівку – заснував козак Демид, Мовчани засновані козаком Мовчаном. Козачівку (тепер частина Браїлова, а в 16 ст. окреме село) також засновано козаками.

  У 1511 році згадується село Почапинці, як власність Івана Супруновича Микулинецького. За 1550 рік в документах згадується село Кирилівці, яке в спустошеному вигляді було подароване польським королем Сігізмудом в спадкове володіння Богдану Звенигородському. В 1552 році згадується село пана Павла Зубицького – Кам’яногірка.

Браїлів – селище історичне. Одне з найдавніших на Поділлі. Свою назву воно запозичило від назви річок Брала і Рів, і в давнину містечко називалося Брагірів. Тут збереглися залишки старої фортеці. В 1768 р. в Браїлові було завершено будівництво ансамблю Троїцького монастиря. 1787 року до Браїлова приїздив король польський. Напроти монастиря через річку Рів у старому парку біліє палац, тут перебував геніальний російський композитор П.І. Чайковський.

Село Межирів – збереглись залишки основи замку, збудованого в кінці ХVІ ст., а під землею – численні підземні ходи. В 1591 році село названо містечком і йому було надано Магдебурзьке право.

Село Станіславчик – до ХVІІ століття мало назву Юшків, точна дата його заснування не відома. В селі збереглася на околиці сторожова вежа. Після нападів татар на початку ХVІІ століття на попелищах і згарищах Юшкова було засновано нове поселення Чечерин або Чачарин, згодом перейменоване у Станіславчик. Село у 1816 році набуває статусу містечка. Із Станіславчиком пов’язане ім’я видатного українського письменника М.М. Коцюбинського, родина якого у 1880 році переїхала сюди з Шаргорода.

  В 1613 році згадуються села Сербинівці та Стодульці.

  В центрі села Носківці привертає увагу палац – колишній панський маєток, пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, пам’тка історії. Тут в різні часи побували художник Антон Ланче, відомий поет С.Я. Надсон, поет – демократ С.Руданський.

  Село Чернятин славиться дендрологічним парком, заснованим наприкінці ХVШ століття невідомими майстрами.