Ст.50 Конституції України гарантує кожному безпечне для життя та здоров’я довкілля, а ст.66 трактує, що кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі та відшкодовувати завдані ним збитки.

  Багато років наша країна не може подолати гостру екологічну проблему – випалювання сухої природної рослинності та її залишків. На дану тему у засобах масової інформації різного рівня опубліковано чимало інформаційних матеріалів, систематично проводиться роз’яснювальна робота серед населення, зокрема, у закладах освіти. Але змін на краще не відбувається.

  Кожен має знати – при спалюванні рослинних решток утворюються небезпечні продукти горіння, зокрема при згорянні 1т рослинних решток у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму; у туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастинки, що виділяються при неповному згорянні сміття, зв’язані з водяною парою), який шкідливий для організму людини; до складу продуктів горіння входить чадний газ, важкі метали, канцерогенні сполуки; чи не найнебезпечнішим із продуктів відкритого горіння рослинних решток є бензапірен, який є високотоксичною речовиною, здатною викликати онкологічні захворювання, генні мутації.

  Вченими доведено, що у димі від багаття міститься у 350 разів більше бензапірену, ніж в сигаретному димі; з димом у повітря вивільняється діоксини – одні з найотруйніших для людини речовини.

  В осінній та весняний періоди року випалюються трави та очерети, влітку – пожнивні рештки. В результаті таких дій знищується мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи та їх личинки, запилювачі рослин, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі утворення ґрунту, а також дрібні тварини, птахи та місця їх гніздування. Збіднюється склад трав, оскільки знищується насіння однорічних, дворічних та деяких багаторічних рослин, знищується шар сухої трави, який утримував вологу, перегнивав і створював необхідні умови для існування багатьох рослин, тварин та комах, формував ґрунт. Знижується родючість ґрунтів, гумусність, погіршується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість.

  Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст..91 (обов’язки власників земельних ділянок), ст..96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля, а ст..211 Земельного кодексу України передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства.

  Відповідальність за порушення чинного законодавства щодо спалювання сухої рослинності та її залишків передбачена і іншими законодавчими документами.

  Так ст..56 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

  Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

  Ст.. 27 Закону України «Про рослинний світ»:

  Випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

  Ст..39 Закону України «Про тваринний світ»:

  Випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

  Ст.. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»

  Діяльність, спрямована на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, може провадитися підприємствами, установами, організаціями та громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності тільки за дозволами, виданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Порядок погодження і видачі дозволів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

  Відповідальність за порушення зазначених норм чинного законодавства визначена статтею 77- І Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме «випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу тягне за собою накладення штрафу на винних осіб: на громадян - від 10 (170грн.) до 20 (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від 50 (850грн.) до 70 (1190 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - від 20 (340 грн.) до 40 (680 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 70 (1190 грн.) до 100 (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Одночасно повідомляємо, що набрав чинності Закон України від 15.11.2009 року №1708 – VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення у сфері довкілля», яким внесено зміни до статті 245 Кримінального Кодексу України і вона викладена у такій редакції:

  Ст. 245 Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу

  Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

  Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років».

  Для попередження виникнення пожеж в природних екосистемах районним державним адміністраціям та виконавчим комітетам міських рад міст обласного значення необхідно забезпечити виконання на підпорядкованих територіях заходів щодо:

  • вжиття невідкладних заходів щодо ліквідації тимчасово утворених і стихійних сміттєзвалищ в природних екосистемах;
  • необхідності розчищення від сухої трави та сухостою ділянок місцевості, що прилягають до населених пунктів і потенційно небезпечних об’єктів, та розташованих уздовж доріг;
  • активізації роз’яснювальної роботи серед підприємств, установ, організацій різних форм власності та населення щодо дотримання вимог пожежної безпеки та природоохоронного законодавства, заборони спалювання на сільгоспугіддях, присадибних ділянках і приватних територіях залишків рослинності, сухої трави та сміття;
  • підвищення контролю за станом пожежної безпеки в рекреаційних зонах, відведених для відпочинку громадян;
  • організації із залученням засобів масової інформації проведення роз’яснювальної роботи серед населення щодо правил поведінки у пожежонебезпечний період та недопущення розпалювання вогню в місцях, прилеглих до лісових масивів і лісопаркових зон.

  Давайте пам’ятати, що природа потребує нашого захисту і бережливого ставлення до неї!

  Дбайте про стан навколишнього середовища! Адже знищення стерні – це, водночас, знищення флори і фауни регіону. Разом зі стернею вогонь знищує безцінну мікрофлору полів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки.

  Прес-центр райдержадміністрації