Пам’ятайте:

  - Не можна купувати кавун, який тривалий час очікував на свого покупця.

  Саме за таких умов нітрати, навіть якщо вони в нормі, переходять у нітрити. Упродовж тривалого часу зберігання кавуна вміст нітриту в ньому збільшується в декілька разів.

  - Перехід від «хвостика» до кавуна повинен виглядати як «сухий ґудзик». Відірваний «хвостик» - ознака тривалого зберігання і транспортування. Бажано, щоб кавун був із невеликою жовтою плямою – місцем, яким він дотикався до землі, а значить, дозрівав сам.

  - Не беріть кавуни з тріщинами і вм'ятинами (щоб уникнути зараження мікробами) та ділянками, що підгнили (можливо, саме туди вводилась селітра). Якщо в м'якоті кавуна помітні жовті ущільнення і прожилки - відкладайте його вбік.

  - Не дозволяйте продавцеві вирізувати на пробу шматочок кавуна: шкірка завжди брудна, як і ніж. Мікроорганізми, потрапляючи у соковиту м'якоть, починають бурхливо розмножуватися, що призводить до кишкових захворювань.

  - Кавун слід обов’язково мити перед вживанням!

  - Не купуйте розрізані кавуни, загорнуті в поліетиленові плівки. Плівка створює парниковий ефект, унаслідок чого відбувається ще бурхливіше розмноження хвороботворних бактерій.

  - Вибирайте кавуни середніх розмірів (5 - 7 кг). Якщо плануєте ласувати кавунами у великій компанії - краще взяти декілька невеликих кавунчиків, ніж одного смугастого велетня кілограмів на 20.

  - У кавунах нітрати накопичуються в шкірці і прилеглій до неї незрілій частині завтовшки до 3 см, тому не варто з’їдати кавуни аж до самої шкірки, оскільки там знаходиться найбільше нітратів. Тому дитину краще годувати тією частиною кавуна, яка знаходиться ближче до серцевини. Для малюка 2-3-х років досить 80 - 100 г кавуна, а для дитини 4 -5-ти років - 100 - 150 г.

  Кавуни – це наші друзі, але друзів теж потрібно вміти вибирати!

  Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Вінницької області