ІНФОРМУЄ Завідувач юридичного сектору Жмеринського об’єднаного УПФУ Бабієць Ю.В.

  Корупція як соціальне явище притаманна всім без винятку державам світу, вона — невід'ємний атрибут публічної влади. Корупція існувала, існує й існуватиме, доки існують держава і публічна влада. Відмінність різних держав щодо цього полягає не в наявності чи відсутності корупції як такої, а в її масштабах, характері корупційних проявів, впливі корупції на економічні, політичні, правові, соціальні та інші процеси.

  Останнім часом у засобах масової інформації з'являється багато інформації про витрати українських високопосадовців, які перевищують їхню заробітну плату, про невідповідність чиновницьких доходів стилю життя «на широку ногу», а також про не задеклароване майно.

  Законодавець справді посилив відповідальність за правопорушення у сфері фінансового контролю, встановивши адміністративну, кримінальну та дисциплінарну відповідальність.

  Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. №1700-УІІ (далі — Закон) Кримінальний кодекс України доповнено статтею 366-1 «Декларування недостовірної інформації», яка встановлює з 26.04.2015 р. відповідальність за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, або умисне неподання суб'єктом декларування зазначеної декларації.

  Предметом злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, є завідомо недостовірні відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом, а також сама ця декларація. Водночас декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру — це не тотожні поняття.

  Відповідно до вимог статті 45 Закону суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

  На сьогодні відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону діє положення статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яким передбачено обов'язок суб'єктів декларування подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, визначеною зазначеним законом.

  Залежно від суб'єкта кримінального правопорушення дії, пов'язані з підробленням, внесенням недостовірних відомостей до декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої додатком до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», можуть бути кваліфіковані за відповідними частинами статей 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів» або 366 «Службове підроблення» Кримінального кодексу України. '

  Частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) за невчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Посадові особи та керівники органів державної влади, підприємств, установ та організацій, які є суб'єктами відповідальності за порушення антикорупційного законодавства, досить часто застосовують дисциплінарну відповідальність що¬до своїх підлеглих.

  У більшості випадків такі заходи вживаються за результата¬ми розгляду подань органів прокуратури про ініціювання проведення службових розслідувань, скерованих у порядку статті 65 Закону.