У Токарівці відкрили єдиний в Україні пам’ятник солдатській вдові.

  Ідею встановлення такого пам’ятника як дитина війни вже давно виношувала голова Чернятинської ветеранської організації Н.С.Корчмарюк і ось її задуми втілилися в життя. 9 Травня в урочистій обстановці в Токарівці пам’ятник відкрили.

  До свята готувалася громада всього села, а також керівництво новоствореної, першої в районі об’єднаної територіальної громади, сільгосппідприємство «Терра плюс», яке орендує в Токарівці землю. Обряд посвячення здійснив о. Микола Васьків, священик місцевого храму безсрібників Косми й Даміана УПЦ КП.

  Учасниками цього дійства стали практично всі токарівчани від малого до старого. Звідусіль з’їхались також діти, онуки й правнуки загиблих на війні фронтовиків та їх вдів, чиї прізвища викарбувані на стелі. Три десятки їх, зосталися дітям за батька й матір одночасно. Сумарно вони виховали й дали путівку в життя 102 синам та дочкам. Таке не забувається. Треба було бачити, як нащадки любовно гладили рідні імена на меморіальній плиті, а від вірша Н.С.Корчмарюк яка й вела захід, багато хто розплакався: така була мить вдячності й розчулення. Біля пам’ятника проникливо говорили заступник сільського голови О.Г.Баніт, директор коледжу О.В.Огороднік, фронтовик Г.К.Бабич, який із боями дійшов до Берліна, сільський активіст Г.Г.Рибак, бухгалтер «Терра плюс» Л.В.Ковбасюк, яка від імені керівництва сільгосппідприємства вручала подарунки. Чоловікам дарували рушники, жінкам – хустки. А молилися присутні не тільки за полеглих у Другій світовій односельців та їх вдів, а й за героїв Небесної сотні, за загиблих на передовій «гібридної» війни наших захисників, за чорнобильців, «афганців», усіх, хто воював у складі «інтернаціональних» військ. І ніхто з них не був забутий, усіх пошанували подарунками Северинівська сільська рада та господарство – орендар хлібом на рушниках. Окрема подяка й вшанування належали Н.С.Корчмарюк за труди й турботи: її відзначили премією, подарували дві хустки, хліб на рушнику, а церковний хор – пухову хустку.

  — Я щаслива в Бога, - зізналася розчулена Ніна Семенівна.- Вийшло так чудово.

  Справді вийшло чудово, так сердечно і по - домашньому. Концерт і учта відбувалися в приміщенні місцевого Будинку культури. Художні номери підготували учні Чернятинської школи та учасники відомого в районі народного фольклорного колективу «Берегиня» Токарівського будинку культури під орудою В.В.Підгайця. Столи були накриті там же. А на подвір’ї варилася рибна юшка й смажилась картопля…

  «Хто зберіг любов до краю і не зрікся роду, той ім’ям не вмре ніколи в спогадах народу». Ці слова часто звучали того дня, їх читали з меморіальної плити нащадки тих, чиї імена викарбувані в камені і в людських душах. І там вони й зостануться.