Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституція України дає нам гарантію того, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. В усіх демократичних країнах світу право власності є першим правом, яке захищається після природних прав людини. На жаль, в Україні держава не зовсім сприяє утвердженню непорушності права власності, органи влади не завжди діють ефективно щодо реагування на різного роду порушення цього права.

  Чинним законодавством України, а саме главою 29 Цивільного Кодексу України, передбачені механізми захисту права власності. Зокрема, ст. 387 ЦКУ закріплено право на витребування власником свого майна від особи, яка без відповідної підстави ним заволоділа.

  Первісний власник, керуючись вище вказаною нормою, з метою повернути втрачене майно, може звернутись до суду з проханням визнати за ним право власності на житлове приміщення та витребувати майно з чужого незаконного володіння.

  Порушення права розпорядження може мати місце не тільки у разі позбавлення власника володіння належним йому майном, а й у випадках незаконного обмеження його у можливості реалізації правомочності користування або розпорядження цим майном.

  Тому закон передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

  Така можливість забезпечується насамперед за допомогою судового позову.

  Суб’єктом звернення до суду з цього питання є власник, права якого порушені. Також, зазначене право належить і правонаступнику власника, у випадках, якщо нормами матеріального права допускається правонаступництво.

  Чинне законодавство передбачає стягнення судового збору, як оплати заяви про усунення перешкод в користуванні власністю, поданою юридичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

  Трапляються також порушення у вигляді створення перешкод здійсненню розпорядження. Наприклад, хтось з членів сім'ї власника будинку, сховавши документи, які підтверджують право власності на нього, намагається перешкодити відчуженню будинку. В цьому випадку, достовірно знаючи про приховання документів, власник може вимагати припинення порушення і повернення документів.

  Підставою позову є обставини, що обґрунтовують право позивача на користування і розпорядження майном, а також підтверджують, що поведінка третьої особи створює перешкоди у здійсненні цих правомочностей. Обов'язком власника не є доказування неправомірності дій відповідача. Вони припускаються такими, доки сам відповідач не доведе правомірність своєї поведінки.

  Позов може бути пред'явлений лише під час існування правопорушення. З усуненням перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження речами відпадають і підстави для заявлення позову. В зв'язку з цим позов не підпадає під дію позовної давності: доки порушення існує, позов може бути подано, незалежно від моменту виникнення права на нього; якщо правопорушення припинене, немає підстав для звернення з таким позовом.

  Заступник начальника відділу «Жмеринське бюро правової допомоги» Т.М. Овчарук