Патронат над дітьми

  На даний час державна політика у сфері захисту прав дітей перебуває у стані реформування інтернатних закладів та пошуку альтернативних форм влаштування дітей. Зокрема, однією із таких форм є патронат над дітьми. Патронатна форма виховання дітей визначається главою 20 Сімейного кодексу України та прийнятою постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною», як тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Актуальність теми полягає в тому що дитинство в Україні визнається загальнонаціональним пріоритетом і здійснюється з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.

  Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Сім’я патронатного вихователя – це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

  Патронатний вихователь – це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. N 148 патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні. Патронатним вихователем не можуть бути особи, зазначені в статті 212

  Сімейного кодексу України, тобто:

  1. обмежені у дієздатності;
  2. визнані недієздатними;
  3. позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
  4. були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
  5. перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
  6. зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
  7. не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
  8. страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
  9. є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
  10. були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
  11. за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
  12. є особами без громадянства;
  13. перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

  Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, не можуть бути патронатними вихователями інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

  До сім’ї патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є між собою рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.

  У разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін, орган опіки та піклування може його продовжити.

  Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців.

  Патронатний вихователь зараховується на роботу за трудовим договором до бюджетної установи соціального захисту населення за визначенням відповідно місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

  Обов'язки, права та відповідальність патронатного вихователя під час перебування дитини у його сім'ї визначаються договором про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 р. N 148.

  За договором про патронат над дитиною орган опіки та піклування влаштовує дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, в сім’ю патронатного вихователя. Договір про патронат над дитиною укладається в письмовій формі. Договір про патронат над дитиною припиняється у разі прийняття органом опіки та піклування рішення про повернення дитини до її батьків, інших законних представників, її усиновлення, встановлення над нею опіки чи піклування, влаштування її на виховання в сім’ю громадян (прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу) або до дитячого закладу, закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу, а також у разі досягнення дитиною повноліття, смерті дитини чи патронатного вихователя.

  Договір про патронат над дитиною може бути розірваний за згодою сторін або за рішенням органу опіки та піклування, суду у разі невиконання патронатним вихователем своїх обов’язків за договором.