Щойно на водоймах скресне крига, прогріється вода і риби почнуть підніматися із дна водойм ближче до поверхні, розпочнеться період розмноження — нерест. Риби шукають затишні місця для відкладання ікри.

  Першими йдуть на нерест щуки, відразу як закінчиться льодохід. Потім настає час для нересту у ляща, плітки, окуня. Коли добре прогріються водойми, підуть на нерест коропи, карасі й лини.

  Отже, нерест – це особливий та надзвичайно важливий період у житті мешканців водойм, коли відбувається їх розмноження, у цей період вони стають вразливими і безпомічними. В цей час, як ніколи рибі потрібен спокій і затишок, вона потребує охорони від браконьєрів. Від того, наскільки успішно та вдало пройде нерест, залежить чисельність риби у наших водоймах та майбутнє рибних ресурсів.

  З метою збереження середовища і умов відтворення водних біоресурсів Вінницярибоохороною видано наказ від 17.03.2017 р. № 4-О «Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області у 2017 році», яким визначено терміни заборони на вилов і добування водних біоресурсів у водоймах Жмеринського району з 1 квітня по 9 червня 2017 року.

  Під час нересту забороняється як промисловий вилов риби, так і любительський і спортивний вилов. Однак, як і завжди з кожного правила є винятки, тому в нерестовий період дозволяється любительське і спортивне рибальство з берега однією поплавковою або донною вудкою з одним гачком і спінінгом, на спеціально визначених рибоохороною ділянках водойм.

  У зв’язку з наближенням сезону тиші та періоду весняно-літньої заборони на вилов риби та інших біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах Жмеринського району виникає нагальна необхідність посилення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства з питань збереження, відтворення та використання водних біоресурсів та консолідації зусиль усіх заінтересованих державних органів.

  Саме з цією метою щороку проводиться операція «Нерест», до якої залучаються державні органи екологічного контролю, органи рибоохорони, органи внутрішніх справ, громадські організації та об’єднання природоохоронного спрямування, засоби масової інформації.

  Нагадуємо, що за порушення правил рибальства у нерестовий період передбачена відповідальність. Так відповідно до п. 4.4. Правил любительського і спортивного рибальства в нерестовий заборонний період любительське рибальство може бути дозволено органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега. За порушення вказаного пункту настає адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 85 КУпАП у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян та посадових осіб.

  За грубе порушення правил рибальства в нерестовий період частиною 4 ст. 85 КУпАП передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян та посадових осіб з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

  Порушення порядку придбання чи збуту риби відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян та посадових з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої. Однак, крім адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства у нерестовий період існує ще й кримінальна відповідальність за завдання значної шкоди рибним запасам. Відповідно до ст. 249 КК України передбачено штраф або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого. Відповідно до затверджених такс для обчислення розміру відшкодування шкоди за кожну незаконно виловлену рибу буде нараховано шкоду, яку потрібно сплатити до місцевого бюджету за місцем скоєння правопорушення.

  Головний спеціаліст управління агропромислового розвитку Жмеринської РДА Олена Бойченко